logo
диференційна психологія / Палій А

Я-система базових (генералізованих) орієнтацій

Орієнтація (особистісна) є стабільною домінуючою тенденцією суб'єкта, яку формують схильності, установки, мотиви. Типи орієнтації вивчають переважно в межах диференціальної психології і психології особистості.

Базовіорієнтації -тенденціїповедінки, зафіксовані вструктурі життєвого досвідуіпов'язаніізсистемоюнадання переваг, що виявляються ворієнтаціїнасебе(суб'єктна репрезентація), на інших (комунікативна взаємодія) і напредмет(предметно-маніпулятивна активність).

Орієнтації, що розглядаються як домінуючі мотиви, пов'язані з інтегральнішим поняттям "спрямованість особистості" - узагальнене ставлення особистості до різних аспектів зовнішнього світу. Система базових орієнтацій (СБО), яка формується вже в перші роки життя суб'єкта, є чинником не тільки формування характеру, а й особистості загалом.

Орієнтація на себе пов'язана з вираженим зосередженням суб'єкта на власних думках, переживаннях і характеризується (за показниками "16-факторного особистісного опитувальника" Кеттела) такими ознаками: тривожність, турбота про фізичне здоров'я, висока недовірливість, егоцентризм, детермінованість поведінки своїм самопочуттям і настроєм - при цьому основними мотивами поведінки є власне благополуччя, особисті досягнення, прагнення до самоствердження.

Орієнтація на предметні аспекти активності (об'єкт, справу) характеризується вираженими потребами в пізнанні та освоєнні предметного середовища. Можливо, цей тип орієнтації проявляється у наймолодшому віці.

Орієнтація на інших (групу) насамперед полягає у позитивному налаштуванні на спілкування. Переважні мотиви поведінки визначаються здебільшого інтересами і потребами інших людей.

М. Неймарк виявив значущі відмінності в психологічних особливостях, характерних для дітей з різними типами мотиваційної структури. Школярі, об'єднані у три групи за домінуванням у структурі їхніх мотивів однієї з трьох орієнтацій, відрізнялися як за ступенем вираженості у них певних ознак, так і за особливостями їх комбінації. Орієнтація на себе пов'язана із завищеною оцінкою своїх здібностей і соціального становища, бажанням досягти вищого соціального статусу, захисною реакцією на невдачу, пред'явленням нереалістичних вимог до інших. Домінуюча орієнтація на предмет слабо пов'язана з особливостями Я-образу і адаптивними реакціями на невдачу. За словами М. Неймарка, мотиви, розвиваючись, організовуються в ієрархічну структуру, на різних етапах життя одні мотиви домінують над іншими. При дослідженні співвідношення спрямованості особистості молодших підлітків з афектом неадекватності - переживанням, що виникає, коли домагання, зумовлені звичною самооцінкою, зазнавали невдачі, - було з'ясовано, що найчастіше він проявляється у групі підлітків з вираженою орієнтацією на себе.

Отже, систему базових орієнтацій тісно пов'язує фактор, який структурує особистість загалом.