Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
Кожна людина має весь спектр психологічних рис, але різні культури сприяють розвитку одних рис, а розвиток інших обмежують. Саме на вивченні впливу культури на життєдіяльність, поведінку представників різних рас, націй етносів зосереджена крос-культурна психологія. Займається вона емпіричним дослідженням членів різних культурних груп для з'ясування відмінностей і подібності в їх поведінці.
Крос-культурна психологія - галузь психології, що вивчає закономірності розвитку і функціонування психіки в контексті обумовленості нформування соціокультурними чинниками.
Культуру в психології інтерпретують як систему знань, звичаїв, традицій, що охоплюють ціннісні орієнтації, моральні й етичні норми, переконання і забобони, деякі параметри середовища (тип організації простору й інтер'єру приміщень тощо). Така система повинна бути прийнята відповідною ідентифікаційною групою, передаватися від одного покоління до іншого. При цьому не важливо, є група лише частиною популяції чи великим співтовариством,
У філософському розумінні культура (лат.сиltus - виховання, освіта, розвиток) - це сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які виражають історично досягнутий рівень розвитку суспільства й людини та втілюються в результатах продуктивної діяльності. У вужчому трактуванні культурою вважають сферу духовного життя суспільства, що охоплює систему виховання, освіти, духовної творчості (особливо мистецької), а також установи й організації, що забезпечують їх функціонування. Водночас під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості людей, оволодіння галуззю знань або діяльності (культура виробництва, культура праці, культура мови, культура побуту; правова, моральна, естетична культура тощо). Джерелом культури є суспільна праця.
Згідно з декларацією ЮНЕСКО, культуру тлумачать як комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелектуальних і емоційних ознак суспільства, що охоплює не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського буття, системи цінностей, традицій і вірувань.
Із поняттям "культура" тісно пов'язаний термін субкультура - сукупність надбань (спосіб життя, мислення, поведінка тощо) приналежних до певної культури груп людей. Люди, що належать до субкультури, живуть у тій самій країні або суспільстві, що й решта населення. Термін "субкультура" іноді вживають і на позначення девіантних груп.
Людина може належати до кількох субкультур і одночасно до культури більшості. Іноді належні до певної культури особи ігнорують важливі її цінності і моделі поведінки. Навіть якщо люди відкидають їх, вони ознайомлені з тим, від чого відмовляються. Дуже важливий також віковий чинник: люди можуть повставати проти усталених звичаїв у молодості, але з дорослішанням приймають культурні норми, цінності, умовності.
Людство культурно дискретне, як біологічно дискретний живий вид у світі живого. Кожен етнос завдяки цій дискретності творить свою культуру. Новації в ній відбуваються в межах певного етносу і взаємодіють з іншими галузями своєї і споріднених культур. Так здійснюється і загальнолюдський культурний прогрес, бо етноси не відокремлені один від одного, культурний обмін відбувається безперервно, якщо відносини між ними не є надто ворожими.
Вплив культури на психіку й особливості світосприйняття різних народів досліджує етнопсихологія - міждисциплінарна галузь знання, предметом вивчення якої є особливості психіки людей різних народів і культур; проблеми національного характеру, національних особливостей світосприймання і взаємин; закономірності формування і функції національної самосвідомості, етнічних стереотипів; закономірності формування співтовариств тощо. Етнопсихологи особливу увагу приділяють вивченню психологічних причин етнічних конфліктів, пошуку ефективних шляхів подолання їх, виявленню витоків національної самосвідомості, ЇЇ розвитку.
Погляди психологів на культуру і ц вплив на особистість різняться. У західній психології донедавна найпоширенішим був психоаналітичний підхід. Культура, за Фройдом, - уся сума досягнень та інституцій, що відрізняють життя людей від життя тваринних предків і призначені для захисту від природи і врегулювання взаємин між людьми. Психологічний ареал культури формують засоби примушення і способи, покликані примирити людей із культурою і винагородити їх за це. Він розрізняв три ступені культури, обравши критерієм поділу сексуальну мораль: ступінь, на якому задоволення сексуального почуття не спрямоване на розмноження; ступінь, на якому сексуальні прояви, не пов'язані з розмноженням, пригнічені; ступінь, на якому тільки законне розмноження може бути сексуальною метою (відповідав сучасній Фройду культурі).
У сучасній західній крос-культурній психології поширюються когнітивний та соціально-біхевіористичний підходи до культури.
Багато крос-культурних досліджень призначено для з'ясування тлумачення понять таким, як їх уявляють собі носії різних культур, тому вплив когнітивної психології у цій галузі завжди був значним. Більшість праць було присвячено знанням людей про навколишній світ, їх комунікацію, зумовлену цими загальними знаннями, і передачу знань наступним поколінням. Особливу увагу приділяли вивченню етноцентричного мислення, таких його суб'єктивних елементів, як ідеологія, релігія, мораль, закон. Етноцентризму властиве переконання, що власна культура завжди є найкращою, а всі інші поступаються їй. Але найбільше досліджень у когнітивному напрямі присвячено створенню крос-культурних тестів дослідження інтелекту, мови й пізнавальних процесів.
Соціально біхевіористичний напрям зосереджений на групових поведінкових нормах, ієрархічній організації малих і великих соціальних груп, цінностях, моральних нормах, ритуалах, табу тощо.
Загалом метою досліджень крос-культурної психології є: перевірка універсальності психологічних знань і теорій, аналіз психологічних гіпотез і знань про різні культурні середовища, щоб з'ясувати їх застосовність і межі використання для інших культурних груп; вивчення інших культур для відкриття психологічних феноменів, не представлених в обмеженому досвіді власної культури; інтеграція досягнень крос-культурної психології із загальнопсихологічними теоріями і побудова більш універсальної психології, дані якої будуть застосовні для ширшого спектра культур.
Крос-культурні змінні, присутні разом в одній культурі, можна вивчити окремо в інших культурах або шляхом крос-культурного порівняння. В Архівах людських відносин (HRAF - Human Relations Area Files) накопичено дані, що проявів повсякденної поведінки людей у всьому світі: віку відлучення від грудей, дисциплінарних заходів, використовуваних батьками, кількості людей, що турбуються про дітей, тощо. Вони зібрані переважно антропологами. Тому відомості з питань, які цікавлять психологів, наприклад, уявлення людей про інтелект, бажані риси особистості дитини, які допомагали б дітям справитися з майбутніми змінами в житті) наявні тим фрагментарно. Однак і ця інформація може бути корисною. Наприклад, вік відлучення дитини від грудей матері в європейських країнах та США коливається від 6 місяців до 1 року, в інших культурах він може досягати 5 років. Психологи, порівнюючи вибірки, мають змогу встановити зв'язок цього чинника з іншими змінними.
Гіпотези, підтверджені дослідженнями в різних країнах, мають більшу наукову цінність, ніж припущення, підтверджені лише дослідженнями гомогенного населення однієї країни. При крос-культурних дослідженнях варіація характеристик респондентів максимальна, тому якщо їх результати підтверджують певну гіпотезу, то вона науково обґрунтована.
Отже, крос-культурні дослідження є важливим джерелом інформації про відмінності між соціальними групами, етносами, народами.
- 1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- 1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- Предмет і завдання диференціальної психології
- Зародження науки про індивідуальні відмінності
- 1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- Методи теоретичного аналізу
- Психогенетичні методи
- Історичні методи
- Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- Математичні методи і продуктивність їх застосування
- Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- Канали отримання інформації про індивідуальність
- 1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- Теорії про вплив середовища і спадковості
- Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- Організм як чинник індивідуальності
- Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- Спеціальна теорія індивідуальності
- 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- 2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- Конституційні теорії темпераменту
- Організмічна типологія к.Сіго
- Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- Факторні теорії темпераменту
- Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- Психологічні теорії темпераменту
- Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- Стать у структурі індивідуальності
- Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- Етологія статі
- Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- 2.3. Диференціація характеру
- Характер у структурі індивідуальності
- Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- Особистісні типи
- Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- Теорія рис г.-в. Олпорта
- Факторна структура особистості
- Теорія рис г.-ю. Айзенка
- П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- 3. Диференціальна когнітологія
- 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- Індивідуальні параметри сприйняття
- Диференціація уявлень і уяви
- Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- Стильові характеристики мислення
- 3.2. Диференціальна психологія здібностей
- Сутність і характеристики здібностей
- Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- Типи інтелектуальних здібностей
- Конвергентні здібності
- Дивергентні здібності (креативність)
- Пізнавальні стилі
- Типи інтелектуальної обдарованості
- Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- Геніальність як прояв обдарованості
- Розумова відсталість і деменція
- Тестування здібностей особистості
- 3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- Сутність інтелекту як психічної реальності
- Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- Багатофакторні теорії інтелекту
- Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- Освітній підхід до вивчення інтелекту
- Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- Якісне зростання
- Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- 3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- Теорія психологічної диференціації
- Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- Полезалежність - поленезалежність
- Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- Вузькість - широкість категорії
- Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- Толерантність до нереалістичного досвіду
- Вузькість - широкість сканування
- Загострювання - згладжування
- Імпульсивність - рефлективність
- Конкретна - абстрактна концептуалізація
- Когнітивна простота - складність
- Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- Основні концептуальні підходи до креативності
- Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- Механізми і чинники креативності
- Інтуїція як механізм творчості
- Діагностування креативності
- 4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- 4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- Критерії відмінностей між соціальними групами
- Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- Вплив статусного рівня на інтелект
- Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- Специфіка крос-культурних досліджень
- Культурні відмінності і їх вияви
- Література