logo search
Відповіді до іспиту з дисципліни «Психологічна служба» для студентів спеціальності « Психологія»

Робота психолога з юнацькою асоціальною поведінкою.

Соціальна поведінка, яка не відповідає суспільним нормам має назву асоціальної. Така поведінка буває трьох видів:  а) аморальна – порушення норм моралі і правил людського співжиття;  б) протиправна – правопорушення, яке підлягає покаранню, але не кримінальному;  в) злочинна – порушення кримінально-правових норм.  Асоціальна поведінка поділяється на девіантну та делінквентну.  Девіантна поведінка – система вчинків або окремі вчинки людини, які мають характер відхилення від прийнятих у суспільстві норм (правових і моральних). Це порушення поведінки, не обумовлене психічними захворюваннями.  Делінквентна поведінка (англ. “провинність”) – це сукупність протиправних вчинків людини, за які в особливо важких випадках може накладатися покарання згідно статей цивільного й кримінального кодексів.  Можна виділити наступні особливості юнацького періоду, які є групою факторів ризику у формуванні асоціальної поведінки: підвищений егоцентризм; потяг до протиставлення, протесту,; підвищене бажання стати дорослим і незалежним від сім’ї; незрілість моральних переконань; занадто чутливе реагування на пубертатні зміни; схильність перебільшувати ступінь складності проблем; криза ідентичності; негативна чи несформована Я-концепція; гіпертрофовані поведінкові реакції; перевищення пасивних допінг-стратегій у подоланні труднощів, економічна нестабільність, проблеми з працевлаштуванням.  Серед основних причин асоціальної поведінки особистості можна виділити наступні:  1.  Ідеологічна детермінація асоціальної поведінки.  2.  Соціальні детермінанти правопорушень у державі.  3.  Економічний фактор впливу на асоціальні дії індивідів.  4.  Виховний потенціал сім’ї в умовах сьогодення.  5.  Вплив політики держави у галузі освіти на стан правопорушень у суспільстві.  6.  Негативна взаємодія особи та середовища. 

Проблема асоціальної поведінки є однією з актуальних проблем психології вищої школи. Ріст масштабів злочинності, труднощі корекції девіантного поводження, наявність безлічі теоретичних концепцій обумовлюють особливий інтерес до вивчення цього явища. 

У нашій країні вже накопичений чималий досвід по корекції і профілактиці асоціальної поведінки. За останні роки було виконано психологами і педагогами ряд досліджень по вивченню, діагностиці і попередженню педагогічної занедбаності і правопорушеньюнаків.