Факторна структура особистості

Одними з перших до кореляційно-факторних досліджень вдавалися Дж.-П. Гілфорд і В. Ціммерман. Вони виокремили такі фактори структури особистості:

1) загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до дії);

2) домінування (ініціативність, обстоювання своїх прав, прагнення до лідерства);

3) мужність (професійні та позапрофесійні "чоловічі "інтереси (які можуть бути притаманні і жінкам), безстрашність, нестача співчуття, невисока емоційність);

4) самовпевненість (компетентність, почуття визнання з боку інших, урівноваженість);

5) спокій (холоднокровність і розслаблення, мала стомлюваність і дратівливість, висока зосередженість на поточній діяльності);

6) товариськість (соціальна активність, соціальна стабільність, інтерес до лідерства);

7) рефлексія (мрійливість, цікавість, споглядальність);

8) депресія (емоційна і фізична пригніченість, тривога, неспокій);

9) емоційність (легкість виникнення і збереження емоцій, поверховість переживань, фантазування);

10) самообмеження (стриманість, самоконтроль, серйозність);

11) об'єктивність (реалістичність, тверезість оцінок);

12) поступливість (легкість у зміні позиції, дружелюбність і податливість);

13) співпраця (терпимість до зауважень, відсутність егоїзму, довірливість).

Ці риси мають змішану соціобіологічну природу, але діагностичного інструменту для їх фіксації не створено.