logo search
Відповіді до іспиту з дисципліни «Психологічна служба» для студентів спеціальності « Психологія»

Особливості роботи психолога з підлітками, що мають різні типи акцентуації характеру.

Плануючи надання психологічної допомоги підлітку з тим чи іншим типом акцентуації характеру, необхідно, по-перше, визначити психогенні фактори, спрямовані до «місця найменшого опору», та допомогти в подоланні патогенного впливу .Психолог не повинен сподіватись на викорінення акцентуйованих рис, зусилля мають бути спрямовані на допомогу в їх адекватній компенсації. При цьому формулювати завдання корекційної роботи необхідно в позитивній формі: працювати не над подоланням недоліків (деструктивних проявів), а над виробленням позитивних рис, формуванням в підлітка необхідних психологічних знань про свої переваги, «слабкі місця» та потенційні можливості, розвивати стресостійкість, формувати навички адаптивної поведінки та адекватного самовираження. Саме тому не досить тільки визначити тип акцентуації характеру, важливо дати комплексну оцінку актуального стану (специфіки міжособистісних стосунків підлітка з однолітками та дорослими, опанування ним різними видами діяльності, розвитку самосвідомості, сформованості механізмів психологічного захисту та способів адаптації до мікросоціального оточення), зробити прогноз щодо можливості прояву компенсованих акцентуйованих рис, оцінити ризик дезадаптації.

Обираючи систему заходів психологічної допомоги підліткам з акцентуйованими рисами характеру, шкільний практичний психолог може орієнтуватись на запропоновані С.І.Подмазіним наступні підходи до профілактики та корекції акцентуацій в умовах навчально-виховного процесу:

1. «Пристосовний» підхід. Передбачає реалізацію індивідуального підходу до підлітків з різними типами акцентуацій (в основі – допомога зрозуміти підлітку найбільш актуальні потреби, знайти адекватні способи їх задоволення, попередити дезадаптивну поведінку), а також оптимізацію навчально-виховного процесу.

2. «Перетворювальний» підхід. Включає психологічну просвіту учнів (ознайомлення підлітків з перебігом пізнавальних процесів, особливостями психології особистості та спілкування з метою поглиблення самопізнання й допомоги в здійсненні самовиховання); психологічне консультування підлітків з акцентуаціями характеру та їхніх батьків; корекційні ігри (тренінгові вправи, які дозволяють випробувати нові моделі поведінки та способи емоційного реагування).

Варто також пам’ятати, що саме в родинних стосунках може бути закладена передумова дисгармонійного розвитку підлітка. Тому робота з батьками вимагає особливої уваги.