Психологічна допомога повільним дітям.
Діти з уповільненою поведінкою постійно перебувають у невиграшних для себе ситуаціях: коли всі вже закінчили одягатись і пішли на прогулянку, ця дитина ще у роздягальні; всі пообідали, а ця дитина ще за столом тощо. Їх намагання робити щось швидше призводять до розпаду діяльності, коли дитина стає взагалі нездатною до її виконання. Водночас, такі діти можуть бути дуже чутливими до зауважень дорослих, в них виникає підвищена мотивація їх уникнення. Вони глибоко переживають свою уповільненість, стають замкненими, неконтактними. М. М. Кольцова рекомендує у роботі з цими дітьми враховувати наступні застереження:
- входження в роботу вимагає часу, поспіх ще більше гальмує інертну дитину;
- у вимогах і вказівках використовується тільки спокійний, рівний тон, адже малюк діє не навмисне, а тому, що інакше не може;
- будь-яке навантаження, завдання даються на позитивному емоційному фоні, включають елемент гри
Психологічні поради вчителю
Як же поводитися з повільними дітьми?
-
Пам’ятайте, що крик, роздратування, різкі зауваження тільки сильніше сповільнюють у дитини процес мислення. Враховувати це потрібно під час будь-якої роботи. І вчитель і батьки повинні зовсім відмовитися від фраз: «Швидко розкажи мені визначення», або «Негайно виправи помилку». Дитина може прекрасно знати визначення і бачити помилку, але такий темп не дозволяє йому зібратися з думками. Якщо така дитина далі почує «Знов не вивчив», то занервує ще більше. І вже через декілька років навчання відстане зовсім.
-
В роботі з такими дітьми слід враховувати важкість переключення на новий вид діяльності. Такому учню можливо доведеться пояснювати декілька разів одне й теж саме завдання. Але не перетворюйте пояснення у монолог, чим менше слів – тим краще. А для того, щоб він виконав його правильно слід надати більше часу. Так само, й домашні завдання слід робити не «всі разом», а по черзі з паузами 15-30 хвилин, щоб дитина встигла переключити увагу.
-
Таких учнів потрібно попереджувати про зміну діяльності заздалегідь, щоб він зміг настроїтися на наступну роботу. Наприклад ви можете сказати: «Через п’ять хвилин ми закінчуємо писати і будемо працювати за підручником».
-
Коли говорите намагайтеся встановити з таким учнем візуальний контакт. У деяких дітей виробляється свого роду імунітет на вказівки «здалеку».
-
Якщо ви викликали учня відповідати (але не у якому разі не робить це на початку уроку), спробуйте не перебивайте його, дати зібратися з думками і відповісти.
-
Таким учням просто необхідні факультативи, додаткові заняття, або позаурочна допомога батьків. Набагато легше буде вчитися такій дитині, якщо дома з нею будуть хоча б трохи розбирати наступну тему. Тоді на уроці з’явиться можливість «встигати» слухати та розуміти вчителя. Якщо цього не робити з часом накопляться проблеми, а дожинати таким дітям особливо важко.
-
Придивіться за учням, можливо ви помітите, що якісь завдання він навмисно робить повільніше за інші. Можливо, таким чином він намагається здобути вашу увагу, а можливо йому подобається ця робота! В цьому разі ви можете порадити батькам віддати дитину в ту чи іншу студію, групу, гурток саме за її бажанням (такі діти рідко самі говорять про свої схильності).
-
Разом з батькам привчайте дитину слідкувати за часом, робити завдання за годинником (збиратися, гуляти, робити уроки…) та поступово зменшувати час.
-
Даруйте позитивні емоції. Дитина від дорослого чекає уваги і робить усе, щоб ви відмітили саме його. Увага може бути позитивною, або негативною. Цікаво, що діти більше реагують на інтенсивність емоцій, ніж на їх характер. Таким чином, якщо ви скажете: «Сьогодні ти впорався вчасно» - це буде «трійка» по шкалі позитивної уваги, а ось, якщо ви збільшеним тоном скажете «Ти можеш робити це швидше! Тебе чекає весь клас» , - це вже вісім по шкалі уваги (на цей раз – негативної). Ось чому таким дітям потрібна збільшена позитивна увага.
-
Якщо ви помічаєте, що дитина зробила щось швидко, навіть відкрила з усіма щоденник, хвалить її за швидкість та ефективність. Цим правилом кожен день повинні користуватися і батьки. Якщо дитина не буде боятися помилитися, вона стане більш організованою.
-
Батьки можуть досить ефективно користуватися системою «зірок». Суть цієї гри досить проста: купуються зірки (наклейки) та календар з великими цифрами. І кожен раз, коли учень швидко зробить домашню роботу – цей день відмічається зіркою. До того ж складається умова, про накопичення певної кількості зірок. Якщо дитина впорається із завданням – отримує приз.
-
На перервах такі діти майже завжди спокійні. Вихователям часто здається, що вони нічим не займаються. Так воно і є, і вам потрібно прийняти таку поведінку за нормальну, тобто не робити зауважень, не нав’язувати власну думку. Якщо для дитини створити оптимальні умови, така поведінка з часом зімнеться і в середній школі таких проблем майже не буде.
- Сучасне становище психологічної служби в Україні.
- 2.Предмет та завдання психологічної служби освіти.
- 3.Принципи діяльності психологічної служби освіти. Принципи діяльності психологічної служби у системі освіти:
- 4.Основні цілі психологічної служби.
- 5.Основні види діяльності психологічної служби.
- Теоретичні засади психологічної служби.
- Права та обов’язки шкільного психолога.
- Структура психологічної служби системи освіти.
- Нормативи часу на різні види роботи в діяльності психолога освіти.
- Вимоги до професійних та особистісних якостей психолога освіти.
- Планування роботи практичного психолога освіти.
- Документація психолога освіти.
- Практична психодіагностика. Індивідуальна та групова діагностична робота.
- Викладацька діяльність шкільного психолога.
- Психолого-педагогічний консиліум ,як форма профілактичної роботи.
- 16.Психокорекційна та розвивальна робота практичного психолога освіти.
- Основні завдання діяльності практичного психолога освіти.
- Розвиток та корекція особистості за допомогою методів немедичної психотерапії та активного соціального навчання.
- Консультативна робота, її принципи та задачі.
- Психопрофілактична робота її особливості , напрямки.
- Психологічна просвіта. Форми та методи просвітницької роботи.
- Статус психолога у педагогічному колективі. Допомога психолога в професійному та особистісному зростанні педагога.
- 23.Види педагогічних конфліктів та їх особливості.
- Напрямки профілактики конфліктів в педагогічних колективах
- Особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку.
- Проблеми розвитку та навчання дошкільників.
- Розвивальна робота з дітьми дошкільного віку,її принципи та завдання.
- Визначення шкільної зрілості чи готовності до шкільного навчання.
- Робота шкільного психолога з учнями 1го класу.
- Допомога психолога у формуванні навчальної діяльності.
- Основні напрямки роботи психолога з учнями з учнями початкової школи.
- Надання психологічної допомоги дітям з особливостями розвитку особистості , які ускладнюють шкільне навчання (тривожність, агресивність тощо).
- Розвивальна робота з молодшими школярами: особливості організації, зміст та принципи.
- Готовність до навчання у середній школі :соціальна ситуація, особливості особистісного та психічного розвитку, основні критерії.
- Основні напрями роботи психолога з учнями 5го класу.
- Психологічні проблеми підліткового віку, як пубертатного періоду розвитку.
- Психічні новоутворення та труднощі підліткового віку.
- Завдання розвитку в ранньому юнацькому віці.
- Труднощі особистісного розвитку в ранній юності.
- Основні напрямки роботи шкільного психолога із старшокласниками.
- Психологічна профконсультація як спосіб активізації професійного самовизначення учнів.
- Особливості роботи психолога з педагогічним колективом загальноосвітнього закладу.
- Робота практичного психолога освіти з батьками учнів та вихованців закладів освіти.
- Проблема виокремлення «Групи ризику» серед підлітків , фактори ризику.
- Робота психолога з обдарованими дітьми.
- Дошкільники групи ризику.
- Причини труднощів у навчанні молодших школярів.
- Робота з розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів.
- Робота з розвитку моторики у молодших школярів.
- Робота з розвитку довільності у молодших школярів.
- Проблема взаємостосунків з однолітками у молодших школярів.
- Психолого-педагогічна допомога дітям у випадку соціально-педагогічної занедбаності.
- Емоційні порушення у молодшому шкільному віці, їх діагностика та шляхи корекції.
- Психологічна допомога повільним дітям.
- Психологічна допомога дітям з синдромом дефіциту уваги.
- Психологічна допомога дитині, яка переживає горе.
- Психологічна допомога дітям , які мають труднощі у навчанні.
- Особливості роботи психолога з підлітками, що мають різні типи акцентуації характеру.
- Психологічна допомога при акцентуаціях характеру підлітків.
- Профілактика адиктивної поведінки у підлітків.
- Підлітки з порушеннями психічного здоров’я ( дебюти психічних захворювань, акцентуації характеру,невротичний розвиток особистості).
- Особливості роботи психолога з підлітками з психоемоційними розладами.
- Суїцидальна поведінка підлітків.
- Проблема сексуального розвитку у підлітковому віці.
- Аспекти підліткової сексуальності
- Сексуальна поведінка підлітків
- Фактори, які впливають на сексуальну поведінку підлітка
- Соціальний вплив на сексуальний розвиток підлітка
- Адиктивна поведінка як вид саморуйнування особистості у юнацькому віці.
- Робота психолога з юнацькою асоціальною поведінкою.
- Проблеми психосексуального розвитку у ранньому юнацькому віці.
- Робота психолога з проблемними дитячими колективами.