Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
Припускають, що зрозуміти природу інтелекту на рівні аналізу результативних і функціональних його властивостей неможливо, слід спочатку пояснити самі властивості з погляду особливостей устрою психічної реальності, що їх породжує. За цього підходу сукупність пізнавальних процесів, що формують інтелект, розуміють як ієрархію різнорівневих когнітивних структур, які на основі когнітивного синтезу "знизу" і "зверху" утворюють єдину структуру людського інтелекту. Центральну роль у становленні інтелекту відіграють понятійні структури.
Як психічний носій властивостей інтелекту розглядають індивідуальний ментальний (розумовий) досвід. За призначенням інтелект - це загальна пізнавальна здібність, яка виявляється в тому, як людина сприймає, розуміє і пояснює те, що відбувається, і в тому, які рішення вона приймає і наскільки ефективно. За онтологічним статусом інтелект - це особлива форма організації індивідуального ментального досвіду (ментальних структур), породжуваного ними ментального простору відображення і побудованих у цьому просторі ментальних репрезентацій того, що відбувається. Властивості інтелектуальної діяльності, вимірювані за допомогою психодіагностичних методик і виявлені в реальній життєдіяльності, похідні стосовно особливостей складу і побудови ментального досвіду суб'єкта.
Ментальні структури - це відносно стабільні психічні утворення, які в умовах пізнавального контакту суб'єкта з дійсністю забезпечують надходження інформації про її перетворення, перероблення і вибіркове інтелектуальне відображення.
Ментальний простір є суб'єктивним діапазоном відображення, в якому можливі різні уявні переміщення, динамічна форма ментального досвіду. Він розгортається за актуальної інтелектуальної взаємодії суб'єкта зі світом і має здатність до одномоментної зміни вимірів своїх суб'єктивних і об'єктивних чинників (афективного стану людини, появи додаткової інформації, ефектів "кристалізації досвіду"). Одним з непрямих доказів існування ментального простору є описана Яковом Пономарьовим (1920-1997) здатність діяти "в умі" ("внутрішній план дій"). На його думку, не можна задовольнятися систематизацією основних пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, уваги, мислення) або логічним аналізом засвоєних суб'єктом знань, досліджувати необхідно складову інтелекту, пов'язану з внутрішнім планом дій.
Ментальна репрезентація - це актуальний розумовий образ конкретної події, тобто суб'єктивна форма бачення дійсності. Раніше під репрезентацією розуміли певну форму зберігання знань (прототип, слід пам'яті, фрейм тощо), тепер її розглядають як інструмент застосування знань до певного аспекту дійсності. Тому ментальна репрезентація залежить від обставин і будується в конкретних умовах для цілей суб'єкта.
Психічною основою ментального досвіду є ментальні структури. У межах їх аналізу можна вирізнити рівні (шари) досвіду, кожний із яких має своє призначення:
1) когнітивний досвід - ментальні структури, які забезпечують сприймання, зберігання і впорядкування інформації, сприяючи відтворенню в психіці суб'єкта стійких аспектів його оточення. Вони призначені оперативно переробляти поточну інформацію про актуальну дію на різних рівнях інтелектуального відображення. Когнітивний досвід представлений такими ментальними компонентами, як архетипні структури, способи кодування інформації, когнітивні схеми, семантичні і понятійні структури, які є результатом інтеграції базових механізмів перероблення інформації;
2) метакогнітивний досвід - ментальні структури, що відповідають за мимовільну і довільну саморегуляцію процесу перероблення інформації, покликані контролювати стан індивідуальних інтелектуальних ресурсів, коригувати інтелектуальну діяльність. Представлений такими ментальними структурами, як мимовільний інтелектуальний контроль, довільний інтелектуальний контроль, метакогнітивна обізнаність, відкрита пізнавальна позиція;
3) інтенціональний досвід - це ментальні структури, що є основою індивідуальної вибірковості інтелектуальної активності і беруть участь у формуванні суб'єктивних критеріїв вибору певної предметної галузі, напряму пошуку рішення, джерела отримання і форми переробки інформації; представлений такими ментальними структурами, як переваги, переконання та умонастрої.
Особливості організації когнітивного, метакогнітивного й інтенціонального досвіду зумовлюють властивості індивідуального інтелекту на рівні продуктивності інтелектуальної діяльності (інтелектуальні здібності) та індивідуальної своєрідності складу розуму (Індивідуальні пізнавальні стилі).
У межах тестологічних і експериментально-психологічних напрямів дослідження інтелекту накопичено багатий фактичний матеріал, представлено різні теоретичні погляди на природу інтелекту. Деякі експериментально-психологічні підходи виникли як реакція на суперечності тестологічних теорій інтелекту або як спроба пояснити індивідуальні відмінності в результатах тестового виконання. Ці теорії взаємопов'язані і впливають одна на одну. Це дає підстави сподіватися, що майбутні психологічні дослідження допоможуть скоротити кількість теорій інтелекту за рахунок інтеграції існуючих підходів і поглиблення знань про його природу.
- 1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- 1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- Предмет і завдання диференціальної психології
- Зародження науки про індивідуальні відмінності
- 1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- Методи теоретичного аналізу
- Психогенетичні методи
- Історичні методи
- Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- Математичні методи і продуктивність їх застосування
- Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- Канали отримання інформації про індивідуальність
- 1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- Теорії про вплив середовища і спадковості
- Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- Організм як чинник індивідуальності
- Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- Спеціальна теорія індивідуальності
- 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- 2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- Конституційні теорії темпераменту
- Організмічна типологія к.Сіго
- Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- Факторні теорії темпераменту
- Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- Психологічні теорії темпераменту
- Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- Стать у структурі індивідуальності
- Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- Етологія статі
- Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- 2.3. Диференціація характеру
- Характер у структурі індивідуальності
- Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- Особистісні типи
- Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- Теорія рис г.-в. Олпорта
- Факторна структура особистості
- Теорія рис г.-ю. Айзенка
- П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- 3. Диференціальна когнітологія
- 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- Індивідуальні параметри сприйняття
- Диференціація уявлень і уяви
- Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- Стильові характеристики мислення
- 3.2. Диференціальна психологія здібностей
- Сутність і характеристики здібностей
- Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- Типи інтелектуальних здібностей
- Конвергентні здібності
- Дивергентні здібності (креативність)
- Пізнавальні стилі
- Типи інтелектуальної обдарованості
- Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- Геніальність як прояв обдарованості
- Розумова відсталість і деменція
- Тестування здібностей особистості
- 3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- Сутність інтелекту як психічної реальності
- Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- Багатофакторні теорії інтелекту
- Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- Освітній підхід до вивчення інтелекту
- Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- Якісне зростання
- Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- 3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- Теорія психологічної диференціації
- Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- Полезалежність - поленезалежність
- Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- Вузькість - широкість категорії
- Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- Толерантність до нереалістичного досвіду
- Вузькість - широкість сканування
- Загострювання - згладжування
- Імпульсивність - рефлективність
- Конкретна - абстрактна концептуалізація
- Когнітивна простота - складність
- Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- Основні концептуальні підходи до креативності
- Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- Механізми і чинники креативності
- Інтуїція як механізм творчості
- Діагностування креативності
- 4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- 4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- Критерії відмінностей між соціальними групами
- Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- Вплив статусного рівня на інтелект
- Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- Специфіка крос-культурних досліджень
- Культурні відмінності і їх вияви
- Література