Генетичний підхід до вивчення інтелекту
Етологічна та операційна теорії інтелекту репрезентують генетичний підхід.
Відправним пунктом в етологічних теоріях інтелекту, за У. Чарлсвордом, повинно бути вивчення поведінки людини у природному середовищі. їхні прибічники розглядали інтелект як спосіб адаптації живої істоти до вимог дійсності, що сформувався у процесі еволюції. Для розуміння адаптаційних функцій інтелекту розмежовують поняття "інтелект" - наявні знання і когнітивні операції й "інтелектуальна поведінка" -засоби пристосування до проблемних (нових, важких) ситуацій і процеси, які організовують і контролюють поведінку. Чарлсворд дійшов висновку, що глибинні механізми інтелекту закорінені у вроджених властивостях нервової системи.
Етологічний підхід актуалізував вивчення здорового глузду ("наївної теорії людської поведінки"). На відміну від фантазійних марень і наукового мислення здоровий глузд має реалістичну і практичну спрямованість, мотивований потребами і бажаннями. Отже, те, що здоровий глузд є ситуаційно-специфічним і водночас індивідуально-специфічним, зумовлює його ключову роль в організації адаптаційних процесів.
Ж. Шаже, який обґрунтував операційну теорію інтелекту, стверджував, що інтелект - це найдосконаліша форма адаптації організму до середовища, яка становить єдність процесів асиміляції (відтворення елементів середовища у психіці суб'єкта у вигляді когнітивних психічних схем) і акомодації (зміна когнітивних психічних схем залежно від вимог об'єктивного світу). За його розумінням, суть інтелекту полягає в можливості гнучко і стійко пристосовуватися до фізичної і соціальної дійсності, а основне призначення - структуризація (організація) взаємодії людини із середовищем.
Інтелект в онтогенезі формується з накопиченням і ускладненням досвіду дитини, отриманого завдяки практичній взаємодії з об'єктами. Відбувається інтеріоризація предметних дій - їх поступове перетворення на розумові операції. Одна з найважливіших ліній інтелектуального розвитку - розвиток операційних структур. Розумові операції поступово набувають якісно нових властивостей, серед яких координація (узгодженість операцій), зворотність (можливість повернутися до початкової точки своїх міркувань, перейти до розгляду об'єкта з прямо протилежної точки зору тощо), авто-матизованість (мимовільність застосування), скороченість (згорненість окремих ланок, "миттєвість" актуалізації). Розвиток інтелекту припускає послідовну інтеграцію засвоєних операційних структур у новоутворені (формальні операції не мають значення для розвитку інтелекту, якщо при виникненні не спираються на конкретні).
Інший напрям інтелектуального розвитку - еволюція інваріантності (об'єктивності) дитячих уявлень про дійсність від центрації до децентрації. Центрація (спочатку Шаже використовував термін "егоцентризм") - специфічна несвідома пізнавальна позиція, за якої побудова пізнавального образу зумовлена суб'єктивним станом або випадковою яскравою деталлю ситуації (за принципом "реальне тільки те, що я відчуваю і бачу"). Вона зумовлює особливості дитячої думки: синкретизм (тенденцію пов'язувати все зі всім), трансдукцію (перехід від часткового до часткового, минаючи загальне), нечутливість до суперечностей тощо.Децентрація - здатність звільнятися від концентрації уваги на особистій точці зору або окремій деталі ситуації, яка припускає перебудову пізнавального образу в напрямі підвищення об'єктивності, багатоваріантності точок зору, набування відносності.
Аналізуючи зв'язок інтелекту із соціальним оточенням, Піаже дійшов висновку, що соціальне життя, безперечно, впливає на інтелектуальний розвиток, оскільки його невід'ємним складником є соціальна кооперація, яка вимагає координації точок зору різних партнерів у спілкуванні, що стимулює розвиток зворотності розумових операцій.
- 1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- 1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- Предмет і завдання диференціальної психології
- Зародження науки про індивідуальні відмінності
- 1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- Методи теоретичного аналізу
- Психогенетичні методи
- Історичні методи
- Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- Математичні методи і продуктивність їх застосування
- Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- Канали отримання інформації про індивідуальність
- 1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- Теорії про вплив середовища і спадковості
- Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- Організм як чинник індивідуальності
- Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- Спеціальна теорія індивідуальності
- 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- 2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- Конституційні теорії темпераменту
- Організмічна типологія к.Сіго
- Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- Факторні теорії темпераменту
- Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- Психологічні теорії темпераменту
- Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- Стать у структурі індивідуальності
- Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- Етологія статі
- Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- 2.3. Диференціація характеру
- Характер у структурі індивідуальності
- Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- Особистісні типи
- Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- Теорія рис г.-в. Олпорта
- Факторна структура особистості
- Теорія рис г.-ю. Айзенка
- П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- 3. Диференціальна когнітологія
- 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- Індивідуальні параметри сприйняття
- Диференціація уявлень і уяви
- Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- Стильові характеристики мислення
- 3.2. Диференціальна психологія здібностей
- Сутність і характеристики здібностей
- Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- Типи інтелектуальних здібностей
- Конвергентні здібності
- Дивергентні здібності (креативність)
- Пізнавальні стилі
- Типи інтелектуальної обдарованості
- Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- Геніальність як прояв обдарованості
- Розумова відсталість і деменція
- Тестування здібностей особистості
- 3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- Сутність інтелекту як психічної реальності
- Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- Багатофакторні теорії інтелекту
- Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- Освітній підхід до вивчення інтелекту
- Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- Якісне зростання
- Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- 3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- Теорія психологічної диференціації
- Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- Полезалежність - поленезалежність
- Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- Вузькість - широкість категорії
- Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- Толерантність до нереалістичного досвіду
- Вузькість - широкість сканування
- Загострювання - згладжування
- Імпульсивність - рефлективність
- Конкретна - абстрактна концептуалізація
- Когнітивна простота - складність
- Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- Основні концептуальні підходи до креативності
- Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- Механізми і чинники креативності
- Інтуїція як механізм творчості
- Діагностування креативності
- 4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- 4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- Критерії відмінностей між соціальними групами
- Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- Вплив статусного рівня на інтелект
- Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- Специфіка крос-культурних досліджень
- Культурні відмінності і їх вияви
- Література