7. Рецензування науково-дослідних робіт

Кафедри (державні комісії, спеціалізовані вчені ради факультету, університету тощо) призначають для участі у прилюдному захисті наукової роботи рецензентів (для дисертацій – офіційних опонентів) із числа компетентних вчених у даній галузі науки, здатних здійснити вичерпну і об'єктивну експертизу дослідження на основі високої принциповості та вимогливості. Виконання доручення кафедри (державної комісії, спеціалізованої вченої ради) – обов'язок кожного вченого.

Відгук рецензента (офіційного опонента) про наукову працю, його виступ на засіданні кафедри (спеціалізованої вченої ради) є необхідним елементом творчих дебатів на захисті наукової роботи, гарантом точного і повного виконання встановлених вимог до неї. Від ретельності експертизи, аргументованості та повноти висновків рецензента (опонента) великою мірою залежить оцінка наукової роботи кафедрою (спеціалізованою вченою радою), об'єктивність рішення щодо оцінки успішності (присудження наукового ступеня).

Критичний підхід до наукового дослідження – головний критерій високого професіоналізму наукового рецензента (опонента) й доконечна умова конструктивної дискусії під час захисту.

Рецензент (офіційний опонент) на основі вивчення наукової роботи і друкованих праць здобувача, опублікованих за темою роботи, висвітлює у поданому до кафедри (державної комісії, спеціалізованої вченої ради) відзиві такі обов'язкові питання:

• актуальність обраної теми;

• ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у науковій роботі;

• достовірність і новизну результатів;

• повноту викладу основних положень в опублікованих працях.

У відгуку подаються зауваження щодо змісту наукової роботи і висновок щодо її відповідності встановленим вимогам.

Визначаючи актуальність теми, доцільно вказати на її зв'язок з державними (галузевими) науковими програмами, пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки.

Оцінка обґрунтованості наукових положень роботи, їх достовірності та новизни повинна бути об'єктивною і відбивати як позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема, рецензент (опонент) має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки та твердження, що викликають сумніви і можуть бути підґрунтям дискусії під час захисту.

Рецензент оцінює висновки щодо значущості праці для науки і практики, вказує можливі конкретні шляхи застосування результатів дослідження. У відзиві рецензент також повинен оцінити зміст наукової роботи, її завершеність у цілому і викласти зауваження щодо її оформлення.