П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
Спроба створити факторну теорію особистості була здійснена наприкінці 80-х років XX ст. в межах лексичної моделі, побудованої на основі досліджень Олпорта, Кеттела, Терстоуна. Основна ідея полягала в тому, що всі істотні психологічні і поведінкові відмінності обов'язково фіксуються в мові, а отже, достатньо вивчити побутові і літературні вирази, що стосуються опису людини, її поведінки, рис тощо, щоб бути впевненим у відображенні системотвірного ядра особистості. Однак визначити співвідношення різних характеристик без запровадження вертикального і горизонтального вимірів, які задають основу ієрархії усередині системи особистості, майже неможливо. Модель ґрунтувалася на змінних, що найпопулярніше представлені в мові. "Мовну особистість" уявляли такою, що складається з п'яти найстійкіших факторів. До них належать:
1) екстраверсія (включеність) - товариськість, напористість або спокій, пасивність;
2) доброзичливість (приємність) - доброта, довірливість, теплота або ворожість, егоїзм, недовірливість;
3) сумлінність (надійність) - організованість, ґрунтовність, надійність або безтурботність, недбалість, ненадійність;
4) емоційна стабільність - розслаблення, врівноваженість, стійкість або невротизм - нервозність, пригніченість, дратівливість;
5) культурність, відкритість до досвіду - спонтанність, креативність або обмеженість, посередність, вузькість інтересів.
П'ятифакторну модель підтвердили і психометричні дослідження. її активно розробляють, тому що виділені фактори мають високу конвергентну валідність. Ця теорія ґрунтується на таких постулатах:
1) усіх дорослих людей можна охарактеризувати комбінацією особистісних рис, що впливають на думки, почуття і поведінку (про індивідуальність);
2) риси особистості є ендогенними базовими тенденціями (про походження);
3) риси розвиваються в дитинстві, остаточно формуються в дорослому віці і зберігають свою незмінність в адаптованих суб'єктів (про розвиток);
4) риси організовані ієрархічно, від вузьких і специфічних до широких, більш загальних диспозицій (про структуру).
За змістом і методологічно модель подібна до спеціальної теорії індивідуальності, яку розвивають у вітчизняній психологічній науці. Важливо усвідомлювати, що теорії рис - проміжний між типологічним та ідіографічним (клінічним) підхід до вивчення індивідуальності. Проте будь-яка теорія має свої обмеження евристичних можливостей. Тому, визначивши рису як ситуаційно стійкий прояв, слід і це твердження поставити під сумнів. Кеттел, усвідомлюючи складність прогнозування людської поведінки, пропонував використовувати для цього просте рівняння специфікації:
де R- специфічна реакція людини у відповідь, S - стимулююча ситуація, а Р - структура особистості.
Внесення поправок відображає принципову можливість виділення, вивчення, вимірювання і прогнозування рис особистості.
Для створення цілісної моделі особистості необхідне об'єднання обох тенденцій - "вертикальної" і "горизонтальної". Використання ієрархічної шкали для вимірювання рис у цьому контексті дуже ефективне, але необхідно враховувати й горизонтальні тенденції, що позначають базові джерела класифікації. Вертикальні відносини Між властивостями легко помітити лише у деяких випадках аналізу особистісних властивостей, закодованих у природній людській мові, а горизонтальні - очевидні для багатьох. Тому справою майбутнього є визначення в описі особистості граней, що належать до детальніших, індивідуалізованіших, ніж п'ять базових факторів, ієрархічних рівнів.
На відміну від наголошування на проекції поведінкових особливостей у лексичних закономірностях, у п'ятифакторній моделі враховують, що особистісні шкали розробляли для вимірювання найважливіших індивідуальних відмінностей, виявлених в особистісних теоріях. Автори психометричного підходу - сучасні американські психологи Р. МакКрей і П. Коста - наводять багато даних, що характеризують взаємозв'язки вимірювань Б^М з найважливішими параметрами, загальними для багатьох особистісних шкал, що описують темпераментальні, еволюційні, психопатологічні, мотиваційні, міжособистісні характеристики на основі факторно-аналітичних, типологічних і крос-культурних моделей.
Отже, за результатами психометричного вивчення п'яти базових особистісних факторів можна дійти висновків, що усі досліджувані фактори мають високу конвергентну валідність, підтверджену великою кількістю експериментальних даних; кожний з п'яти факторів має глибоке концептуальне коріння в різних психологічних концепціях; позначені цими факторами риси перспективні для аналізу особистості.
- 1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- 1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- Предмет і завдання диференціальної психології
- Зародження науки про індивідуальні відмінності
- 1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- Методи теоретичного аналізу
- Психогенетичні методи
- Історичні методи
- Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- Математичні методи і продуктивність їх застосування
- Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- Канали отримання інформації про індивідуальність
- 1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- Теорії про вплив середовища і спадковості
- Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- Організм як чинник індивідуальності
- Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- Спеціальна теорія індивідуальності
- 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- 2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- Конституційні теорії темпераменту
- Організмічна типологія к.Сіго
- Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- Факторні теорії темпераменту
- Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- Психологічні теорії темпераменту
- Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- Стать у структурі індивідуальності
- Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- Етологія статі
- Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- 2.3. Диференціація характеру
- Характер у структурі індивідуальності
- Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- Особистісні типи
- Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- Теорія рис г.-в. Олпорта
- Факторна структура особистості
- Теорія рис г.-ю. Айзенка
- П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- 3. Диференціальна когнітологія
- 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- Індивідуальні параметри сприйняття
- Диференціація уявлень і уяви
- Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- Стильові характеристики мислення
- 3.2. Диференціальна психологія здібностей
- Сутність і характеристики здібностей
- Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- Типи інтелектуальних здібностей
- Конвергентні здібності
- Дивергентні здібності (креативність)
- Пізнавальні стилі
- Типи інтелектуальної обдарованості
- Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- Геніальність як прояв обдарованості
- Розумова відсталість і деменція
- Тестування здібностей особистості
- 3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- Сутність інтелекту як психічної реальності
- Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- Багатофакторні теорії інтелекту
- Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- Освітній підхід до вивчення інтелекту
- Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- Якісне зростання
- Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- 3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- Теорія психологічної диференціації
- Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- Полезалежність - поленезалежність
- Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- Вузькість - широкість категорії
- Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- Толерантність до нереалістичного досвіду
- Вузькість - широкість сканування
- Загострювання - згладжування
- Імпульсивність - рефлективність
- Конкретна - абстрактна концептуалізація
- Когнітивна простота - складність
- Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- Основні концептуальні підходи до креативності
- Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- Механізми і чинники креативності
- Інтуїція як механізм творчості
- Діагностування креативності
- 4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- 4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- Критерії відмінностей між соціальними групами
- Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- Вплив статусного рівня на інтелект
- Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- Специфіка крос-культурних досліджень
- Культурні відмінності і їх вияви
- Література