Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
Моральні цінності повністю зумовлюються соціумом, у якому живе людина: мораль Давніх Риму і Греції була зовсім не такою, як у християнську добу, розуміння добра і зла у сучасних племенах Африки і високорозвинутих країнах Європи кардинально різниться. Тому результати досліджень, отримані в різних країнах, можуть відрізнятися. .
Моральні міркування вивчав американський психолог Лоуренс Кольберг (1927-1987), послідовник Ж. Піаже, який використовував метод моральних дилем (незавершених історій). Досліджуваним він пропонував висловити своє ставлення до вигаданих історій, подібних до такої: "У Хайнца важко хвора дружина. Не маючи вдосталь грошей, він просить аптекаря дати йому необхідні ліки, проте аптекар не погоджується. Щоб урятувати дружину, Хайнц змушений украсти ліки". Учасникам дослідження, більшість яких становили учні і випускники чоловічого коледжу, ставили стандартні запитання: чи правильно вчинив Хайнц; чому; як би ви діяли на його місці?
Шість емпірично виокремлених стадій Кольберг об'єднав у рівні: "конвенціональний" (лат. сопуєшло - договір) (стадії 3 і 4) - на підставі домовленості людей, як слід поводитися;"доконвенціональний" (стадії 1 і 2) - такий, що ігнорує традиції і соціальні вимоги; "постконвенціональний" (стадії 5 і 6) - орієнтований на високі етичні принципи (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Рівні розвитку моральної думки за Л. Кольбергом
Л. Кольберг установив, що більшість людей перебуває на конвенціональному рівні морального розвитку, діти і правопорушники - на доконвенціональному і лише деякі етично розвинені особи, що мають альтруїстичну професію, можуть досягати постконвенціонального рівня.
Пізніше деякі дослідження засвідчили, що орієнтиром для чоловіків є справедливість - традиційно чоловіча цінність, а жінкам більш властиво пояснювати добрі вчинки цінністю "турбота", орієнтованою на потреби інших і вимогою відмовитися від власних домагань, жертовністю. На думку К. Джилліган, жінки орієнтуються у моральній поведінці не на об'єктивні права, а на суб'єктивне емоційне сприйняття потреби іншої людини. Вони допомагають не тому, хто заслужив, а тому, хто викликає більше співчуття.
Відмінність у ставленні до моральних цінностей між чоловіками і жінками вивчало багато дослідників. Так, рангуючи за значущістю 15 термінальних (значущих) цінностей (М. Рокич), українські жінки відвели "чесності" 7 місце, а "правдивості" - 11. Чоловіки "чесність" поставили на 6 місце, а "правдивість" - на 9 (в США і чоловіки, і жінки відводять цим цінностям 1 або 2 місця).
Альтруїстична (задля порятунку) брехня більше властива жінкам і фемінним чоловікам, егоцентрична (заради своїх цілей) - чоловікам і маскулінним жінкам. Пояснюючи необхідність брехні, жінки частіше звертаються до її причин ("Тому що боялася..."), чоловіки - до цілей ("Для того щоб перемогти..."). Це означає, що жінки у своїх моральних думках радше процесуальні, а чоловіки - результативні.
Особливості моральної свідомості й етичної поведінки, пов'язані із статевим диморфізмом, виявляються вже в підлітковому віці. Сучасний російський психолог Світлана Нартова-Бочавер, досліджуючи співвідношення мотивів і цінностей альтруїзму і досягнень у свідомості й поведінці старших школярів (учнів 10 класу), з'ясувала, що хлопчики, наділені вираженими якостями альтруїзму, вчаться, як правило, краще за інших. Натомість дівчатка, готові завжди надати допомогу, вчилися посередньо. У суб'єктивному семантичному просторі дівчаток образи "філантропа" і "успішного" різко розведені, у хлопчиків - інтегровані. Досягнувши бажаного, хлопчики демонструють підвищену готовність надавати допомогу іншим, в дівчаток - цей мотив стає слабшим. Отже, і на ментальному, і на поведінновому рівнях хлопчики сприймають (переживають) альтруїстичне і егоїстичне як взаємопосилювальне, тобто вони кооперативні, а дівчатка - ні. Ставлячи перед собою певну прагматичну мету, дівчинка ніби відмовляється від альтруїстичної лінії поведінки, а орієнтуючись на любов до людей" готує себе жертвувати тим, що їй дороге. Ця особливість, імовірно, пояснює багато якостей російського і українського менталітету.
Усе це свідчить, що на особливості моральної свідомості чоловіків і жінок впливають не тільки соціокультурна ситуація, а й міжстатеві відмінності у поведінкових стратегіях.
- 1. Теоретико-методологічні засади диференціальної психології
- 1.1. Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- Предмет і завдання диференціальної психології
- Зародження науки про індивідуальні відмінності
- 1.2. Принципи і методи диференціальної психології
- Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- Методи теоретичного аналізу
- Психогенетичні методи
- Історичні методи
- Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
- Математичні методи і продуктивність їх застосування
- Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження
- Канали отримання інформації про індивідуальність
- 1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
- Теорії про вплив середовища і спадковості
- Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- 1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- Організм як чинник індивідуальності
- Індивід як формально-динамічна . Характеристика особистості
- Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
- Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей
- Спеціальна теорія індивідуальності
- 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
- 2.1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності
- Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- Конституційні теорії темпераменту
- Організмічна типологія к.Сіго
- Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії е. Кречмера
- Конституційна типологія особистостей в. Шелдона
- Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- Факторні теорії темпераменту
- Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- Властивості нервової системи як альтернатива типу вищої нервової діяльності у теорії Теплова - Небилицина
- Психологічні теорії темпераменту
- Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- 2.2. Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей
- Стать у структурі індивідуальності
- Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- Еволюційна теорія статевого диморфізму в. Геодакяна
- Етологія статі
- Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- 2.3. Диференціація характеру
- Характер у структурі індивідуальності
- Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
- Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
- 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
- Особистісні типи
- Класифікація психологічних типів за к.Г Юнгом
- 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
- Теорія рис г.-в. Олпорта
- Факторна структура особистості
- Теорія рис г.-ю. Айзенка
- П'ятифакторна модель вивчення особистості (ррм)
- 3. Диференціальна когнітологія
- 3.1. Диференціальна когнітологія як напрям диференціально-психологічних досліджень
- Диференціація сенсорних і сенсомоторних реакцій немовлят
- Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- Індивідуальні параметри сприйняття
- Диференціація уявлень і уяви
- Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- Стильові характеристики мислення
- 3.2. Диференціальна психологія здібностей
- Сутність і характеристики здібностей
- Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- Типи інтелектуальних здібностей
- Конвергентні здібності
- Дивергентні здібності (креативність)
- Пізнавальні стилі
- Типи інтелектуальної обдарованості
- Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості
- Компетентність як особлива організація предметно-емпіричних знань
- Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості
- Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- Геніальність як прояв обдарованості
- Розумова відсталість і деменція
- Тестування здібностей особистості
- 3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
- Сутність інтелекту як психічної реальності
- Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
- Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- Багатофакторні теорії інтелекту
- Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
- Генетичний підхід до вивчення інтелекту
- Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
- Освітній підхід до вивчення інтелекту
- Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
- Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
- Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
- Онтологічний підхід до розуміння інтелекту
- Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- Інтелектуальне зростання і зниження (кількісний вимір)
- Якісне зростання
- Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- Інтелекту структурі індивідуальних властивостей
- Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості
- Взаємозв'язок темпераменту та інтелекту
- 3.4. Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей
- Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- Теорія психологічної диференціації
- Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- Полезалежність - поленезалежність
- Вузький - широкий діапазон еквівалентності
- Вузькість - широкість категорії
- Ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль
- Толерантність до нереалістичного досвіду
- Вузькість - широкість сканування
- Загострювання - згладжування
- Імпульсивність - рефлективність
- Конкретна - абстрактна концептуалізація
- Когнітивна простота - складність
- Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності
- Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- 3.5. Диференціальна специфіка феномену креативності
- Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- Основні концептуальні підходи до креативності
- Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю
- Механізми і чинники креативності
- Інтуїція як механізм творчості
- Діагностування креативності
- 4. Детермінанти міжтрупових відмінностей
- 4.1. Соціоекономічний статус індивідуальності
- Критерії відмінностей між соціальними групами
- Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- Вплив статусного рівня на інтелект
- Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- 4.2. Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів
- Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- Специфіка крос-культурних досліджень
- Культурні відмінності і їх вияви
- Література