logo
Vstup_posobie

3. Соціально-психологічна служба в Україні

Соціально-психологічна служба в Україні створена і діє в багатьох сферах суспільства, зокрема, в системі освіти, у Збройних Силах, у молодіжному середовищі тощо.

Одним із найважливіших напрямів діяльності соціально-психологічної служби (СПС) у нашій країні, в якій би сфері суспільства вона не була створена, є просвітницька робота серед населення. Конкретна просвітницька робота СПС у тій чи іншій сфері будується на декількох важливих моментах:

- пропаганді діяльності самої служби;

- ознайомленні певного контингенту із психологічними знаннями, які відповідають його актуальним проблемам і запитам;

- виборі таких форм просвіти, які полегшують сприймання психологічної інформації, викликають інтерес до психологічних знань, формують потребу користуватися ними у житті.

Із власне просвітницькою функцією СПС найтіснішим чином пов'язана її профілактична функція. Можна навіть сказати, що соціально-психологічна профілактика — це одне із найважливіших завдань просвітницької роботи.

Соціально-психологічна профілактика являє собою систему заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку. Із наведеного визначення зрозуміло, що така профілактика починається тоді, коли ще немає особливих складнощів у поведінці дитини, житті людини чи групи. Разом із тим психологи на основі проведення моніторингу особливостей та умов індивідуального розвитку особистості, соціально-психологічних змін у житті суспільства прогнозують можливість появи тих чи інших ускладнень і проводять попереджувальну роботу. Отже, психопрофілактична робота є тим аспектом діяльності СПС, який спрямований не стільки на розв'язання сьогоденних проблем, скільки на перспективу.

Конкретна психопрофілактична робота СПС у тій чи іншій сфері будується на:

- прогнозуванні можливих ускладнень у житті чи розвитку певного контингенту, який є основним об'єктом діяльності служби;

- визначенні соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення можуть бути попереджені або їх переживання пом'якшене;

- розробці системи заходів, які б забезпечували ці умови, із залученням до їх здійснення всіх зацікавлених сторін.