3. Професійний відбір

Вихідним положенням у справі професійного відбору є те, що не кожний спеціаліст із психологічною освітою здатний працювати в якості практичного психолога у школі. Дослідження свідчать, що професійна придатність практичного психолога не зводиться тільки до рівня його фахової освіти, і було б грубою помилкою ставити у пряму залежність знання і рівень кваліфікації спеціаліста. Очевидно, що практикуючому психологові необхідні такі індивідуальні та особистісні структури, які забезпечують успішність саме практичної діяльності.

Розглядаючи питання про професійно необхідні якості практикуючого психолога, важливо над усе поставити успішність його професійної діяльності. Практикуючий психолог буде мати певну спеціалізацію: діагностика, консультування, реабілітація і т. ін. Кожна з спеціалізацій буде вимагати певної підготовки, набору навичок, особистісних рис та якостей.

Методики відбору на спеціальність "практикуючий психолог" тільки-но створюються, але вже ясно, що вони будуть зорієнтовані на діагностику основних професійно значущих рис.

Отже, можна зробити один принципово важливий висновок: для здійснення правильного професійного відбору необхідно провести декілька різнопланових вимірювань та спостережень протягом досить тривалого часу. Іншими словами — процедура відбору на спеціальність "практикуючий психолог", хоч би якою комплексною вона була, не може здійснюватись одноразово.

Професійний відбір (добір) доцільно проводити у три етапи.

Перший етап не є обов'язковим, проте він дуже бажаний. Суть його полягає у здійсненні профвідбірної профорієнтації. Наприклад: проведення гуртків у школі; участь у психологічних семінарах для вчителів; надання постійної допомоги працівникам психологічної служби. Така практика призвичаює майбутніх абітурієнтів до психології, дає змогу "примірити на себе" професію. Психолог же, який співпрацює з кандидатом, зможе оцінити його професійні перспективи.

Другий етап — це відбір перед вступом до навчального закладу. Його основна мета — відфільтрувати тих, хто явно не підходить до професії. Бажано також визначити рівень професійної мотивації, рівень інтелекту, окремі здібності.

Третій етап — добір на певну спеціалізацію. Він здійснюється упродовж перших років навчання і полягає не лише у тестуванні студентів, а й у спеціально організованих формах навчання: семінарах, тренінгах, аналізі навчальної діяльності та практики. Це — найважливіша функція психологічної служби вищого навчального закладу та викладацького колективу.