V. За силою I тривалiсттю:
1. Настрiй - це вiдносно слабкий емоцiйний стан, що захоплює на деякий час всю особистiсть i вiдображається на дiяльностi, поведiнцi людини. Настрiй може бути довготривалим, стiйким, продовжуватись днями, тижднями, мiсяцями i захоплювати цiлий перiод життя людини. Вiн може бути стенiчним або астенiчним, реактивним чи вiтальним, радiсним чи сумним, гнiвним чи добродушним i викликатися рiзними обставинами, а також фiзичним самопочуттям. Причини настрою часто не усвiдомлюються, i у людини виникає думка про його безпричиннiсть. Негативний настрiй можна i потрiбно скеровувати зусиллям волi.
2. Афект - це короткочасна, бурхливо протiкаюча емоцiйна реакцiя на зразок «емоцiйного вибуху». Звичайно супроводжується рухливим перезбудженням, але може, навпаки, викликати зацiпенiння руху i загальмованiсть мови (вiдчай, страх).
а) фiзiологiчний афект: викликається сильними подразниками (словами, поведiнкою iнших людей, деякими обставинами), частiше у представникiв неурiвноваженого типу нервової системи з переважанням процесiв збудження. Часто афективнi реакцiї є наслiдком недостатньої вихованостi людини, слабкої волi, невмiння контролювати свою поведiнку.
б) патологiчний афект: виникає на грунтi органiчної патологiї головного мозку: це бурхлива емоцiя, що поєднується з сутiнковим розладом свiдомостi i супроводжується агресивними, руйнiвними дiями. Виникає у вiдповiдь на будь-який зовнiшньо незначний чинник. В подальшому афективнi подiї амнезуються.
3. Пристрасть - сильне, стiйке i глибоке почуття, яке захоплює всю людину i пiдкоряє собi основну спрямованiсть її думок i дiй. Зумовлена певними iнтересами, дiяльнiстю i за спрямованiстю може бути позитивною чи негативною (пристрасть до театру, музики, спорту, науки, збагачення, азартних iгор на грошi, до вживання алкогольних напоїв).
Стресові стани (вiд англ. «стрес» - напруга). Виникають у важких ситуацiях, при фiзичних i розумових перевантаженнях, необхiдностi приймати швидкi i вiдповiдальнi рiшення тощо. Вони властиві для рiзної людської дiяльностi: трудової, учбової, iгрової, спортивної, у взаємо-тосунках мiж людьми, у рiзних моральних конфлiктних ситуацiях. Стреси призводять до фiзичних змiн i порушень поведiнки.
Фiзiологiчнi змiни при стресах: прискорення серцебиття i дихання, пiдвищення артерiального тиску. При сильному стресi змiнюється поведiнка у виглядi загальної реакцiї збудження рiзного ступеня вираженостi, дезорганiзацiї поведiнки (неупорядкованi, некоординованi рухи, незв’язна мова), спостерiгаються розгубленiсть, важкiсть переключення уваги. Можуть виникнути загальна загальмованiсть, пасивнiсть, змiни у поведiнцi. Можливi помилки сприйняття, пам’ятi, уваги, мислення. Це - своєрiдний адаптований захист органiзму вiд надмiрних подразникiв.
При слабкому стресi подiбних порушень не спостерiгається, а навпаки, виникає загальна фiзична зiбранiсть i органiзованiсть, активацiя дiяльностi, яснiсть i чiткiсть думок, винахiдливiсть. До повторних стресiв людина поступово звикає, пристосовується (адаптується), швидше - представники сильного типу нервової системи.
У повсякденному життi Г. Сельє розрiзняє два типи стресу - еустрес, який пов’язаний iз бажаним ефектом i здiйснює мобiлiзуючу дiю на поведiнку, i дистресс - пов’язаний iз небажаним ефектом i який справляє негативний, шкідливий вплив.
Стресори - це чинники, якi викликають стан стресу i є пусковим сигналом для нього. Iснують фiзiологiчнi (фiзичне перевантаження, висока i низька температура, больовi стимули, затруднення дихання та iн.) i психологiчнi стресори, якi несуть сигнальне значення загрози, небезпеки, образи, iнформацiйного перевантаження та iн. Велика роль в адаптацiї до стресу належить психiчним якостям особистостi: сильний i цiльний характер, воля, минулий досвiд, знання, загальна фiзична i розумова тренованiсть, моральнi якостi, почуття обов’язку, вiдповiдальностi, здатнiсть свiдомо перетворювати стресову ситуацiю, що допомагають запобiгти дезорганiзацiї.
Фрустрацiя (вiд латинського «frustracio» - обман, порушення планiв) - одна iз форм стресу: це емоцiйний стан переживання невдачi, яка виникла внаслiдок нездоланої перешкоди на шляху задоволення будь-яких потреб. Фрустрацiя призводить до змiни настрою i поведiнки людини. Розрiзняють фрустратор - причину, ситуацiю яка привела до такого стану, i фрустрацiйну реакцiю. Фрустрацiя супроводжується гамою негативних емоцiй: гнiвом, подразливiстю, вiдчуттям провини i т.iн. Найбiльш частими реакцiями людини на фрустрацiю є агресiя, депресiя.
Фруструюча ситуацiя - та, при якiй з одного боку є виражена мотивацiя до задоволення потреб, а з іншого боку - перешкоди, якi чинять опір цьому досягненню.
Фрустрацiйна толерантнiсть - стiйкiсть людини до фрустраторiв, в основi яких стоїть здатнiсть людини до адекватної оцiнки фрустрацiйної ситуацiї i передбачення виходу з неї.
- Конспект лекцій з медичної психології заняття №1 предмет і завдання медичної психологiї. Мозок та психiка
- Основнi етапи розвитку психологiї
- Здобутки вiтчизняних вчених:
- Основнi теорiї психiчної дiяльностi:
- Завдання медичної психологiї
- Етапи проведення психологiчного обстеження:
- Заняття №2 пiзнавальнi процеси в нормi та при патологiї вiдчуття та сприйняття
- Вчення про аналiзатори.
- Класифiкацiя вiдчуттiв
- Загальнi особливостi вiдчуттiв:
- Етапи цiлеспрямованого сприйняття:
- Властивостi сприйняття:
- Закономiрностi вiдчуттiв та сприйняття у нормi:
- Теорiя рефлекторного вiдображення (I.М. Сєченов, I.П. Павлов, а.А. Ухтомський)
- Класифiкацiя iлюзiй:
- Вiдмiнностi уявлень від сприйняттів:
- Вiковi особливостi спийняття:
- Розвиток сприйняття дитини в онтогенезi
- Основнi види розладiв вiдчуття і сприйняття
- Заняття №3 пiзнавальнi процеси. Мислення та мова
- Операцiї мислення:
- Складовi елементи мислення:
- Основнi характеристики мислення:
- Типи і види мислення:
- Порушення мови.
- Мiжпiвкульна асиметрiя головного мозку
- Вiковi особливостi мислення:
- Порушення мислення:
- Основнi методики дослiдження процесів мислення:
- Заняття №4 увага, пам’ять, iнтелект.
- Вiковi особливостi уваги
- Нейрофiзiологiчнi механiзми пам’ятi
- Вiковi особливостi пам’ятi
- Особливостi процесiв пам’ятi
- Порушення пам’ятi
- Iнтелект
- Розлади iнтелекту
- Вiковi особливостi iнтелекту
- Способи дослiджень уваги, пам’ятi, iнтелекту
- Заняття № 5 емоцiї I почуття
- Теорiї виникнення емоцiй
- Нейрофiзiологiчнi механiзми емоцiй
- Соматовегетативний прояв емоцiй
- Зовнiшнi прояви емоцiй
- Класифiкацiя емоцiй
- I. За фiлогенетичним розвитком (чи по складностi)
- III. За впливом на тонус органiзму I життєдiяльнiсть:
- IV. За механiзмами виникнення:
- V. За силою I тривалiсттю:
- Види почуттiв
- Розвиток емоцiй I почуттiв в онтогенезi
- Розлади емоцiй
- Дослiдження емоцiй
- Заняття № 6 ефекторно-вольова сфера
- Класифiкацiя потреб I ефекторно-вольових проявiв:
- 1. Бiологiчнi або iнстинктивнi (нижчi) потреби:
- 2. Соцiальнi (вищi) потреби:
- Поняття про волю
- Фiзiологiчнi основи вольових дiй
- Етапи вольового процесу:
- Вольовi якостi особистостi:
- Вiковi особливостi волi.
- Розвиток I формування волi
- Розлади ефекторно- вольової сфери.
- Методи вивчення волi
- Заняття № 7 свiдомi і підсвiдомi психiчнi процеси
- Структура свiдомостi
- Властивостi свiдомостi:
- Нейро-фiзiологiчнi основи свiдомих I підсвiдомих процесiв
- Деякi явища підсвiдомого
- Фiзiологiчнi варiанти змiненої свiдомостi
- Етапи формування свiдомостi (г.К. Ушаков):
- Розлади свiдомостi
- Непсихотичні розлади:
- Психотичні розлади:
- Методи дослiдження стану свiдомостi
- Заняття №8 психофiзiологiчнi I медико-психологiчнi аспекти особистостi
- Властивостi особистостi
- Структура особистостi
- I. Спрямованість особистості
- II. Можливості особистості
- III. Психологiчнi особливостi поведiнки особи (темперамент, характер).
- Основнi показники характеру:
- Розлади особистості
- Методи дослiдження особистостi
- Заняття № 9 взаємодiя соми та психiки у здоровому I хворому органiзмi
- Психосоматичнi взаємодiї у здоровому органiзмi
- Фiзiологiя психiчного конфлiкту.
- Заняття № 10 суб’єктивне переживання хвороби. Психологiя хворого при соматичних захворюваннях.
- Психологiчнi особливостi хворих деякими соматичними захворюванями
- Психологiя помираючих хворих
- Нейропсихологiчнi особливостi хронiчних захворювань
- Заняття № 11 лiкар, хворий, дiагноз: психологiя дiагностичного процесу
- З боку хворого:
- З боку лiкаря:
- Особливостi проведення спiвбесiди з хворим
- Заняття № 12 психологiя осiб iз природженими I набутими фiзичними вадами
- Психологiя осiб iз природженими фiзичними дефектами
- Психологiя осiб iз набутими фiзичними дефектами
- Психологія осіб із набутими дефектами щелепно-лицевої області
- Заняття № 13 психологiя хворого до I пiсля хiрургiчного втручання
- Дитяча хiрургiя
- Заняття № 14 психологiя жiнки в перiод вагiтностi та пiсля пологiв
- Основнi правила психопрофiлактики болей при пологах:
- Заняття № 15 основи медичної деонтологiї
- Полiклiнiка I стацiонар. Деонтологiя взаємостосунків iз хворими
- Деонтологiя повiдомлення дiагнозу
- Деонтологiя взаємостосунків iз родичами хворого
- Деонтологiя в клiнiчнiй медицинi
- Деонтологiя I медична документацiя
- Заняття № 16 основи психогiгiєни та психопрофiлактики
- Iсторiя психогiгiєни
- Практичне застосування психогiгiєни та психопрофiлактики
- 2. Шкільна психогігієна.
- 3. Сексуальне виховання і статеві стосунки.
- 4. Психогігієна сім’ї.
- 5. Психогігієна праці та відпочинку.
- 6. Психологія та психогігієна старості.
- 7. Психогігієна колективного життя (спілкування).
- 8. Психогігієна конфлікту.
- 9. Психогігієна побуту: переборювання шкiдливих звичок.
- Методи I органiзацiя психогiгiєни та психопрофiлактики
- Заняття № 17 питання психотерапiї. Показання до застосування
- Модифiкацiї основних методик психотерапiї
- Показання до психотерапiї
- Заняття №18 характеристика малих та великих психологiчних груп в аспектi медичної деонтологiї
- Особливостi груп пацiєнтiв лiкарнi
- Психологiя лiкувального колективу