Соматовегетативний прояв емоцiй

При гнiвi i страховi переважають симпатичнi реакцiї, у той час як приємнi емоцiї супроводжуються парасимпатичною активнiстю. Участь тих чи iнших вiддiлiв ЦНС у емоцiйному збудженнi визначається рiзним вихiдним нейрогуморальним станом органiзму. Периферичнi складовi емоцiй роздiляють на вiльно керованi (дiяльнiсть серця, гладкої мускулатури судин кишечника, бронхiв, залоз внутрiшньої секрецiї).

Довiльними зусиллями людина здатна заблокувати вихiд емоцiйного збудження. Проте при цьому «емоцiйна домінанта» залишається в ЦНС i розповсюджується на гладко-м’язовi органи. При довготривалих емоцiях або при повторних емоцiйних впливах негативного характеру збудження мозкових структур може перейти у стацiонарну форму - особливо при конфлiктних ситуацiях, наявностi значних i довготривалих перешкод задоволенню провiдних потреб. Зазвичай у стацiонарну форму переходять емоцiї негативного спрямування, що здатнi до сумацiї.