3. Захисні антисуїцидальні фактори
За спостереженнями спеціалістів, існують обставини, що виступають в якості захисту проти суїцидальної поведінки учнівської молоді. Вони поділяються на культуральні і соціо-демографічні, сімейні й особистісні [22, с. 10-11].
Культуральні й соціо-демографічні фактори:
- участь у громадській діяльності (спортивні змагання і події, клуби, товариства тощо);
- добрі, врівноважені стосунки з однолітками у навчальному закладі;
- хороші стосунки з вчителями та іншими дорослими;
- підтримка з боку близьких людей. Захисні фактори сім'ї:
- розвинуті навички спілкування у сім'ї, добрі, сердечні, щирі стосунки між усіма членами сім'ї;
- підтримка підлітків та юнаків і дівчат з боку сім'ї. Особистісні захисні фактори у підлітків та юнаків:
- добрі навички спілкування, уміння спілкуватися з однолітками і дорослими;
- впевненість у собі, своїх силах, переконаність у здатності до досягнення життєвих цілей;
- уміння шукати і звертатися за допомогою при виникненні труднощів, приміром, у школі та ПТНЗ;
- прагнення радитися з дорослими при прийнятті важливих рішень;
- відкритість до думок і досвіду інших людей;
- відкритість до усього нового, здатність засвоювати нові знання.
До числа антисуїцидальних чинників належать усі чинники розвитку гармонійної, духовної, нормальної особистості. Однак серед них слід виділити ті, що протистоять безпосередньо суїцидальним тенденціям, створюють особливий імунітет, запас протисуїцидної міцності особистості. До їх числа відносяться:
- формування сенсу життя, життєвої перспективи, міцних зв'язків із близькими, сім'єю, суспільством, природою, адаптованість, інтегрованість із людьми та суспільством;
- наявність таких рис особистості, що сприяють її спілкуванню з людьми, як щирість, доброзичливість, взаєморозуміння, емпатійність, підтримка, приязнь тощо [18, с 53];
- віра в Бога, в божествен! цінності Всесвіту і Вічності;
- підвищення значущості особистості у кризових ситуаціях, відповідно до поглядів О.Ф. Бондаренка [18, с 226];
- інтелектуальний опір смерті в усіх її видах, в тому числі і самогубству;
- піднесення цінності людини, як вершини неперервного еволюційно-генетичного процесу і носія генетичного і культурного багатства людства і Всесвіту;
- піднесення цінності особистості, як концентра історико-культурного процесу;
- підвищення цінності життєвого шляху людини як невід'ємної складової Історико-культурного поступу людства.
В.І. СиляхІна звертає увагу на ряд обставин, які допомагають людині вистояти у важкій для неї ситуації, не дозволяють їй здійснити роковий самовбивчий крок [25, с 7-8].
Так, людина повинна мати активну життєву позицію, впевненість у тому, що вона сама відповідальна за свою долю, вірити в те, що все, що відбувається -це результат ЇЇ вільного вибору. Якщо людина сприймає інших рівними собі, тобто їй не властиве почуття неповноцінності (підкреслено нами - Р.В.В.), якщо вона реалістично сприймає оточуючих, їх ставлення до себе, то вона стає стійкою до різних ситуацій, депресії і більш гнучкою у подоланні стану психологічної кризи.
У підлітка, крім обов'язків, має бути ще й «віддушина» у житті - спорт, хобі тощо - все, що не дозволяє навалюватися чорним думкам.
Важливо також мати не одну мету у житті, а декілька - щоб несподівані перешкоди на шляху її досягнення не затягнули підлітка у тенета відчаю. Він повинен мати Й інші «замінні» Інтереси, на які можна переключатися за будь-яких життєвих невдач.
Школа, сім'я мають не тільки навчати, але й виховувати, формувати особистість підлітка, прививати йому повагу до людської особистості, здатність до співпереживання і співчуття, відчувати почуття розкаювання щодо заподіяних вчинків, здатність до самоконтролю, до дотримання моральних норм у людських взаємостосунках, мати адекватну самооцінку. Додамо, що дуже важливим є усвідомлення молоддю цінності власної особистості, її недоторканості з боку будь-кого, в тому числі і себе.
У попередженні підліткових суїцидів вирішальну роль відіграє ступінь довіри між підлітком і дорослим. У дитини має бути можливість поділишся з кимось із дорослих чи однолітків своїми проблемами, сумнівами, болями тощо -тоді кризова ситуація не зайде у глухий кут і може бути подолана.
Якщо у підлітка немає довірливих стосунків з батьками, то у його оточенні має бути хоча 6 одна людина, з котрою можна було б поділитися своїми переживаннями.
Ще однією важливою умовою попередження суїциду є здатність дитини самостійно розв'язувати свої проблеми, а не обходити їх - цьому їх слід вчити змалку [там само].
- Сутність, види та засоби суїцидальної поведінки
- 2. Соціально-психологічні, індивідуально психологічні та особистісні чинники виникнення та неребігу суїцидальної поведінки у молоді
- 3. Захисні антисуїцидальні фактори
- 4. Виявлення суїцидальних тенденцій в учнівської молоді
- 4.1. Формування адекватного ставлення оточуючих людей до суїцидальних проявів і можливостей їх виявлення та подолання
- 4.2. Як визначити в ході спостереження перші загрозливі тенденції, ознаки суїцидйльної поведінки підлітків та юнаків
- 4.3. Психодіагностика суїцидальних схильностей і дій учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів
- 4.3.1. Карта визначення ризику суїцидальності (в.М.Прийменко) [17]
- Значення чинника ризику суїцидальності залежно від його наявності вираження
- 4.3.2. Тест на виявлення суїцидального ризику ср- 45 [25]
- 4.3.3. Тест на виявлення суїцидальних намірів (н. Шявровська, о. Гончаренко, і. Мельникова) [17]
- Інструкція для психолога.
- Інструкція досліджуваному.
- Інтерпретація.
- Обробка результатів.
- Інтерпретація.
- 4.3.5. Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків (о.Є. Лічко - сл. Подмазін) [13; 20]
- Аркуш запитань.
- Аркуш відповідей.
- Стисла характеристика акцентуацій характеру [13; 20]. Гіпертимний тип.
- Циклоїдний тип.
- Лабільний тип.
- Астено-невротичний тип.
- Сензитивний тип.
- Тривожно-педантичний тип.
- Інтравертований тип.
- Збудливий тип.
- Демонстративний тип.
- Нестійкий тип.
- 5. Конкретні методи психологічної профілактики та корекції суїцидальних тенденцій в учнівської молоді
- 5.1. Бажане упереджу вальне поводження батьків та оточуючих із схильними до суїциду дітьми та підлітками
- 5.2. Рекомендації педагогічним працівникам щодо надання превентивної допомоги учневі при потенційному суїіднді
- 5.3. Професійні науково-методичні заходи і підходи у профілактичній та корекційній роботі психологів із суїцидентами
- 5.4. Психотерапія суїцидента через піднесення цінності його особистості
- 6. Психолого-педагогічна система профілактики і корекції суїцидальної поведінки учнівської молоді
- 1. Привертання уваги педагогів в процесі спостереження на фактори ризику суїцндальності учнів:
- 2. Виявлення ознак емоційних порушень:
- 3. Використання спеціальних психодіагностичних метолів, таких як:
- 7. Перспективи створення державної системи превенції суїциду
- 8. Практичний досвід роботи із суїцидентами в умовах загальноосвітньої школи та вищого навчального закладу
- Висновок
- Рекомендована література.
- Наукове видання.