Тривожно-педантичний тип.
Для підлітків з даним типом акцентуацій найбільш властиві нерішучість і схильність до зарозумілості, тривожна помисливість і любов до самоаналізу та, нарешті, легкість виникнення нав'язливих страхів, побоювань, несприйнятних з їх точки зору дій, думок, уявлень.
Як правило, страхи і побоювання тривожно-педантичних підлітків адресуються до можливого майбутнього: як би не трапилося чогось жахливого і непоправного, як би не відбулося непередбаченого нещастя з ним самим та із тими близькими, до яких він виявляє прихильність.
Для них психологічним захистом від постійної тривоги за майбутнє стають спеціально придумані прикмети і ритуали, жести, заклинання, певні поведінкові комплекси тощо. Іншою формою захисту буває особливий формалізм і педантизм у діях. Нерішучість таких підлітків часто призводить до
гіперкомпенсації у вигляді несподіваної самовпевненості, безапеляційності у судженнях, перебільшеної рішучості і раптовості дій саме в тих ситуаціях, коли потрібні обачність і обережність. Тому невдача, яка можлива після цього, ще більше посилює нерішучість і сумніви. У зв'язку з цим, недоцільно доручати їм справи, що потребують спілкування й ініціативи.
Тривожно-педантичним підліткам не властива схильність до порушень правил, законів, норм поведінки, паління, вживання алкоголю, сексуальних ексцесів, суїцидів тощо. Ці тенденції цілком витісняються нав'язливістю, розмірковуванням, самоаналізом.
Для компенсації рис даною типу акцентуацій рекомендується, насамперед, постійно дотримуватися оптимістичного стилю спілкування з підлітком, уникати методів покарання І залякування, ширше практикувати заохочення і підтримку проявів активності і самостійності, виявляти доброзичливість з боку близьких і вчителів. Непорозуміння (дисциплінарні, навчальні тощо) Із тривожно-педантичними підлітками доцільно знімати шляхом їх конструктивного розв'язання та формування позитивних житгєвих перспектив, в тому числі і професійних. Зрозуміло, що вказані риси цього типу акцентуацій незамінні в тих «камерних», індивідуальних професіях, що потребують сумлінності, акуратності, точності - наукових, економічних, історичних тощо.
- Сутність, види та засоби суїцидальної поведінки
- 2. Соціально-психологічні, індивідуально психологічні та особистісні чинники виникнення та неребігу суїцидальної поведінки у молоді
- 3. Захисні антисуїцидальні фактори
- 4. Виявлення суїцидальних тенденцій в учнівської молоді
- 4.1. Формування адекватного ставлення оточуючих людей до суїцидальних проявів і можливостей їх виявлення та подолання
- 4.2. Як визначити в ході спостереження перші загрозливі тенденції, ознаки суїцидйльної поведінки підлітків та юнаків
- 4.3. Психодіагностика суїцидальних схильностей і дій учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів
- 4.3.1. Карта визначення ризику суїцидальності (в.М.Прийменко) [17]
- Значення чинника ризику суїцидальності залежно від його наявності вираження
- 4.3.2. Тест на виявлення суїцидального ризику ср- 45 [25]
- 4.3.3. Тест на виявлення суїцидальних намірів (н. Шявровська, о. Гончаренко, і. Мельникова) [17]
- Інструкція для психолога.
- Інструкція досліджуваному.
- Інтерпретація.
- Обробка результатів.
- Інтерпретація.
- 4.3.5. Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків (о.Є. Лічко - сл. Подмазін) [13; 20]
- Аркуш запитань.
- Аркуш відповідей.
- Стисла характеристика акцентуацій характеру [13; 20]. Гіпертимний тип.
- Циклоїдний тип.
- Лабільний тип.
- Астено-невротичний тип.
- Сензитивний тип.
- Тривожно-педантичний тип.
- Інтравертований тип.
- Збудливий тип.
- Демонстративний тип.
- Нестійкий тип.
- 5. Конкретні методи психологічної профілактики та корекції суїцидальних тенденцій в учнівської молоді
- 5.1. Бажане упереджу вальне поводження батьків та оточуючих із схильними до суїциду дітьми та підлітками
- 5.2. Рекомендації педагогічним працівникам щодо надання превентивної допомоги учневі при потенційному суїіднді
- 5.3. Професійні науково-методичні заходи і підходи у профілактичній та корекційній роботі психологів із суїцидентами
- 5.4. Психотерапія суїцидента через піднесення цінності його особистості
- 6. Психолого-педагогічна система профілактики і корекції суїцидальної поведінки учнівської молоді
- 1. Привертання уваги педагогів в процесі спостереження на фактори ризику суїцндальності учнів:
- 2. Виявлення ознак емоційних порушень:
- 3. Використання спеціальних психодіагностичних метолів, таких як:
- 7. Перспективи створення державної системи превенції суїциду
- 8. Практичний досвід роботи із суїцидентами в умовах загальноосвітньої школи та вищого навчального закладу
- Висновок
- Рекомендована література.
- Наукове видання.