Лекція 4. Агресивна поведінка людини та шляхи її регуляції (саморегуляції).

План лекції

1. Агресивна поведінка: теорії агресії.

2. Причини агресивної поведінки, її види, механізми формування.

3. Способи боротьби з агресією.

4. Емоційна саморегуляція (за Ю. М. Орловим).

Девіантна поведінка (від лат. сіеуіаііо – відхилення) – система дій і вчинків людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам або визнаним у суспільстві шаблонам і стандартам поведінки.

Суть девіантної поведінки полягає в тому, що людина не дотримується вимог соціальної норми, вибирає відмінний від вимог норми варіант поведінки в тій чи інший ситуації, що веде до порушення міри взаємодії особистості та суспільства, групи та суспільства, особистос­ті та групи. В основі відхилень у поведінці переважно лежить конф­лікт інтересів, цінностей, розбіжність потреб, деформація засобів їх задоволення, помилки виховання, життєві невдачі та прорахунки.

Істотним показником девіантної поведінки виступає відхилення від поведінки, яка визначається нормальною, у той чи інший бік ту чи іншу сторону з різною інтенсивністю і внаслідок різноманітних причин. Однією із форм девіантної поведінки є агресивна поведінка.

Агресія – це фізична або словесна поведінка людини, спрямована на пошкодження або зруйнування. Агресія – реакція особистості на ворожу людині оточуючу дійсність, вважають Хорні та Фром.. Виникаючи в критичній ситуації, агресія виконує захисну функцію, інколи функцію виходу із ситуації.