Людська особа у енергоінформаційній системній взаємодії: «Людина – Земля».
Сучасні вчені доводять, що наша планета – це живий енергонасичений організм, високоорганізована система, яка за своїм рівнем розвитку у духовній ієрархії Всесвіту займає положення набагато вище ніж людина. Про те, що Земля – жива істота, стверджував ще 6 тисяч років тому великий Гермес Трисмегист у своїй “Смарагдовій Скрижалі”. Про розумність Землі писали у своїх працях В. Вернадський, О. Реріх, М. Тімофєєв-Ресовський, К. Ціолковський, а серед сучасних вчених – В. Казначеєв, І. Яницький, Г. Караваєв та ін. Видатні мислителі писали про єдність і взаємозв’язок усього існуючого, розглядали людство як невід’ємну складову планети, яка біологічно повинна функціонувати за законами материнського організму. Вони вважають, що Земля – це складна система, яка здатна до саморегуляції, і яка має комунікації у вертикальному і горизонтальному напрямах. Наша планета чітко реагує як на те, що відбувається навколо неї у космічному просторі, так і на те, що відбувається на її поверхні, тобто на поведінку людей. На думку Г. Караваєва, Земля входить у загальний енергоінформаційний обмін Всесвіту, а сигнали про порушення екологічних і етичних законів, виникнення негативного енергетичного поля можуть призвести до відповідних дій з боку усієї системи.
Із врахуванням новітніх наукових даних, біосфера Землі – самоорганізована система, яка повинна підтримувати на відповідному рівні певний екологічний баланс між усіма своїми компонентами. Усі людські істоти є єдиним “органом” у планетному організмі, і кожна людина, будучи важливою складовою планети, має певну місію і несе особисту відповідальність за процес еволюції на Землі.
Отже, наша планета живе, функціонує як єдиний організм. Людина живе в цьому Єдиному Живому Свідомому Організмі, і будь-які дії, що завдають шкоди якійсь частині цього Організму, є рівнозначними з самогубством. Вчинки сучасної людини у багатьох випадках суперечать універсальним законам Всесвіту, порушуючи баланс природних екосистем.
Будучи невід’ємною складовою біосфери Землі, людство своєю негативною енергетикою вносить у діяльність біосфери дисбаланс, порушуючи гармонію, і являє собою реальну загрозу і небезпеку для планети. Зокрема, як свідчать дослідження останніх років, природні катаклізми: землетруси, повені, урагани, озонові діри викликані саме людиною, негативним енергетичним впливом землян на Живий Організм Планети, що призводить до порушення екологічного балансу Землі. Як вказує А. Дмитрієв у своїй книзі “Вогняне перетворення клімату Землі”, причиною усіх земних криз і катастроф є нерозуміння людиною своєї місії, неспроможність усвідомити себе частиною усієї системи, усього земного і космічного організму.
- Міністерство освіти і науки україни національний університет «львівська політехніка» поведінка людини в соціальному довкіллі
- Тема 3. Ноосферна та просоціальна поведінка 28
- Анотація
- 1.3. Науково-методичні засади та навчальні методи.
- Структура та зміст курсу
- Тематика лекційних занять
- Плани семінарських занять
- Лекція 1. Наукові концепції розвитку та саморозвитку особистості
- Концепція еволюції людини (в. Слободчикова, є. Ісаєва).
- Концепція духовного розвитку людини (о. Киричука та з. Карпенко).
- Наукові концепції розвитку та саморозвитку особистості
- Література до теми:
- Лекція 2. Теорії поведінки
- Ієрархія потреб (модель Маслоу):
- Теорії зовнішньої мотивації.
- Теорії внутрішньої мотивації
- Порівняння наслідків зовнішеьої і внутрішньої мотивації.
- Вплив зовнішньої і внутрішньої мотивації на поведінку і психічні процеси людини
- Теорії поведінки
- Індивідуальні завдання:
- Література до теми:
- Вилюнас в.К. Психологические механизмы мотивации человека. М., 1990;
- Ильин е. П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2003;
- Лекція 3. Ноосферна та просоціальна поведінка.
- Людська особа у енергоінформаційній системній взаємодії: «Людина – Суспільство – Земля –Всесвіт».
- Людська особа у енергоінформаційній системній взаємодії: «Людина –Суспільство».
- Людська особа у енергоінформаційній системній взаємодії: «Людина – Земля».
- Людська особа у енергоінформаційній системній взаємодії; «Людина – Всесвіт».
- Ноосферна та просоціальна поведінка.
- Література до теми:
- Лекція 4. Агресивна поведінка людини та шляхи її регуляції (саморегуляції).
- Теорії агресії.
- Види агресії
- Можливі мєханізми формування агресивних реакцій.
- Мотиваційні тенденції.
- Психологічна структура провини, за ю. М. Орловим
- Психологічна схема роздумів над провиною.
- Агресивна поведінка людини та шлЯхИ її регуляції (саморегуляції).
- Індивідуальні ізавдання
- Література до семінарського заняття. :
- Додатки Додаток а. Українська Духовна республіка Олеся Бердника
- Додаток б.
- Очікувані результати прийняття конституції
- Преамбула
- Розділ 1 загальні положення
- Додаток в. Тренінгові вправи: поведінка любові
- Додаток г. Тренінгові вправи: як навчитися контролювати свою агресивну поведнку
- Залікові питання для модульного контролю
- Приклади модульних контрольних завдань.
- Література до курсу
- Поведінка людини в соціальному довкіллі