logo
sots_povedinkla (1)

Лекція 2. Теорії поведінки

План лекції:

  1. Поведінка людини: біологічні та соціальні чинники.

  2. Теорії поведінки А. Маслоу, Д. Макклеланда, П. Сорокіна тощо. тощо.

  3. Зовнішня стимуляція і внутрішня мотивація поведінки людини (теорії зовнішньої стимуляції та внутрішньої мотивації).

Поведінка – система взаємопов’язаних реакцій і дій людини й тварини у взаємодії з навколишнім середовищем. Поведінка людини є системою дій і вчинків, які мають моральне значення й підлягають моральній оцінці незалежно від того, з яких причин їх зроблено [ 2, с.261].

Соціальне середовище – суспільні, матеріальні та духовні умови, що оточують людину, забезпечують її існування, формування і діяльність. Соціальне середовище як постійне джерело поповнення особистого досвіду , знань людини є тим об’єктивним фактором, що визначає спрямованість життєвих потреб, інтересів, цінностей, реальну поведінку особи, процес її самовизначення і самореалізації. Розрізняють соціальне середовище в широкому розуміння (макросередовище), що охоплює всю суспільно-економічну систему, соціум, до якого належить індивід, та соціальне середовище у вузькому розумінні – мікросередовище, що охоплює безпосереднє соціальне оточення людини – сім’ю, професійну спільність, посередницьку групу та ін. Соціальне мікросередовище – це своєрідне, неповторне поєднання всіх обставин життєдіяльності людини, сфера безпосередніх взаємин, спілкування, контактів, що формують конкретну, неповторну спрямованість життєдіяльності. Вплив соціального середовища на формування людини – не односторонній процес, бо індивід селективно ставиться до зовнішніх впливів. Одні й ті ж самі соціальні умови можуть породжувати різноманітні реакції людей. Людина, взаємодіючи зі своїм соціальним середовищем, не лише пристосовується, але і діяльно-творчо пристосовує умови відповідно до потреб, інтересів, мети. Т.І.Ящук (10, с. 328-329).

Поведінка людини обумовлюється біологічними та соціальними чинниками, а також рівнем розвитку особистості, її особистим та суспільним досвідом.

Біологічну основу поведінки складають інстинкти (інстинкти самозбереження, розмноження, турбота про потомство, спадковість тощо). Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагнення до успіху, любов, як вважають учені, мають біологічну природу.

У сучасному суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками. Зокрема, успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.

У 40-хр.р. ХХ ст. психолог А. Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п'ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії (фізіологічні, безпеки, соціальні, успіху, самовираження). Маслоу, створюючи свою теорію мотивацій, намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потреби. Як вважає вчений, коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов'язково наступного рівня ієрархії. Отже, Маслоу твердить, що потреби вищих рівнів не є мотивами для людини, доки не задоволені (хоча б частково) потреби нижчого рівня. У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є більш важливою або сильною.. Отже, за дослідником, потреби людини мають ієрархічну структуру, що складається з 5 рівнів.