Додатки Додаток а. Українська Духовна республіка Олеся Бердника

О. Бердник (1927-2002) – відомий український мислитель, письменник, автор філософських есе і всесвітньо відомих фантастичних творів.

Головні теми його творчості – людина у контексті Всесвіту, взаємозв’язок еволюції людини і еволюції Всесвіту, установлення царства Духу на Землі – царства Краси, Гармонії, Справедливості.

Видатний мислитель тісно взаємопов’язує еволюцію людини з підняттям її свідомості до рівня свідомості Христа, з перетворенням її у людину Христоподібну. За О. Бердником, Христос – “сама серцевина людського Буття, явище Небесної Людини”. “Йти за ним у космічну безмежність, – на думку О. Бердника, – це об’єднати всі свої зусилля із серцем Всесвіту”.

Згідно з О. Бердником, людина – основа і критерій Буття, суб’єкт, котрий став підвалиною Космосу. За словами відомого мислителя, місце і призначення людини в Космосі ще не збагнуто, і майже ніхто про це не думає. Свідомість людини – психосфера, як її називає О. Бердник, інакше – найважливіше в людині, її духовне “Я”, душа – зранені. Це основна трагедія сучасного світу. Він трактує людину як насіння Всесвіту, зерно Єдиного Буття з невимірною потенцією творчого саморозвитку. За філософом, суть людини в тому, що вона несе в собі “Образ і Подобу Божу”. Згідно з його концепцією, посланництво, місія людини полягає в преображенні світу, побудові Нового Космосу; її призначення – засівати Поле Буття Квітами Радості і Любові.

Письменник стверджує, що Всесвіт знаходиться у постійній еволюції, що відновлення Всесвіту в подальшому процесі еволюції є можливим лише за умови, коли у Всесвіт, зокрема на Землю, повернеться “Примат Духу” і визнається його “водійство” в усіх сферах людського життя. У цей спосіб почнеться новий цикл “вогненного відродження Духу”.

Мислитель розглядає кожну націю на Землі як Духовний Організм, у якому втілюється Творчий Дух Еволюції Всесвіту. В цій Божій сім’ї українська нація – як суверенна держава у формі “Української Духовної (Космічної) Республіки”, тобто “Небесної Держави”, відродилися б у вигляді “Святої України”. Він називає її Светонія – Нова Республіка Духу, мета якої – свобода духовного виявлення у невичерпності Буття.

О. Бердник висуває такі пропозиції щодо шляхів створення на Землі “Божої Сім’ї”, яку він називає “Зоряним Братерством Вільних Націй Світу”, “Братерством Духовних Націй”, “Спілкою Об’єднаних Народів”:

по-перше, об’єднання Материнських Сил Планети. Він говорить про повноправність жінки і матері, зокрема повноправність матері у “сфері духу”, та її вирішальний голос “у долі своїх дітей”. Мати – духовне вогнище родини, мати – вихователька. Взірець такого материнства дає Мати Божественного Вчителя – “найпрекрасніша жінка планети”;

по-друге, надання Церкві повноваження очолити творіння “Духовних Республік”, створюючи при церкві “Спілку Об’єднаних Народів” чи “Братерство Духовних Націй”, тобто братства всіх народів світу, в яких існував би примат духу;

по-третє, проведення космоексперименту через створення в усіх країнах Братерств Альтернативної Еволюції, спрямованих на повне преображення Світу, побудови Нового Світу за по Законому Краси, Радості і Любові.

На думку О. Бердника, Братерство Альтернативної Еволюції в кожній країні повинно виходити із монолітних передумов відродження Нового Світу на основі положень:

– відмова від кривавої їжі у перехідний період і використання для біоенергетики плодів і зерен рослин. У далекій перспективі – САМОДОСТАТНІСТЬ, ДУХОЕНЕРГЕТИКА, ЄДНІСТЬ ВНУТРІШНЬОГО І ЗОВНІШНЬОГО КОСМОСУ;

– подолання встановленої віками догми, ідеї про те, що в основі буття лежить “боротьба” протилежностей. Боротьба існує, але, на думку О. Бердника, – це боротьба Єдиного життя проти вікових перекручувань Цілісності, проти руйнівного імпульсу дискретності;

– О. Бердник наголошує на необхідності визнання Братерством Альтернативної Еволюції Центральної Свідомості, тобто Духу Всесвіту в усій його космічності. Людина виростає із цього Духу, вона є Квіткою Могутнього Дерева Життя, несе в собі всю могутність свого Батька, як зерно несе всю потенцію рослини.

Говорячи про створення Зон Альтернативної Еволюції в усіх країнах Світу, які приймуть ідею Альтернативи, він пише, що для цього можуть бути використані вже існуючі національні заповідники чи місцевості з багатим генофондом флори і фауни; про необхідність створення у Зонах Альтернативи общин ентузіастів (вчених, будівельників, духовних шукачів, біологів, психологів, педагогів), а також Вільних Академій Наук, Вільних творчих кооперативів, товариств винахідників, експериментаторів тощо.

Згідно з концепцією О. Бердника, людина – спадкоємець Всесвіту, отже дбайливий брат рослинного і тваринного світу, котрий треба об’єднати любов’ю і красою – це стратегічне завдання і космічний борг перед природою.

Мислитель стверджує, що чищення думок і діяльності від ідеї вбивства та насильства поступово зніме віковий психологічний бар’єр між людиною і тваринним, а також рослинним світом, дасть можливість приступити до братання елементів роз’єднаного Життя, щоб почати епоху всезагальної трансмутації Біосфери за Законами Краси, Радості та Єдності. Все це приведе до корінної зміни Духовної ситуації у Світі.

Він говорить про необхідність переосмислити ставлення мислячої істоти щодо всієї життєвої тканини природи, бо фауна і флора – тіло Єдиного Життя, котре дало нам можливість піднятись до вершин самосвідомості і духовності. А тому Духовна Україна проголошує ідею братерської солідарності з рослинним і тваринним світом, маючи на меті формувати засади для Альтернативної Еволюції, при якій достойне, щасливе, творче місце займе всяка жива істота, здатна до еволюційної трансформації та одухотворення.

О. Бердник пише про безсилля сучасної науки, котра давно розірвала зв’язок з Духом, втаємниченою реальністю Буття. Для побудови Нового Світу, на його думку, необхідні нові школи, нова педагогіка: дітям потрібний не інформаційний потік параметрів і констант часового, ілюзорного світу, а САМОРОЗКРИТТЯ. Ентузіасти-вчителі можуть стати садівниками і творцями небувалого квітника розумних, радісних Душ Людських – справжніх Птахів Свободи, які живуть не фізіологічними потребами, а могутнім духовним життям Всеосяжності. Коли свідомість людини буде звільнена з полону ілюзорного світу, структур і функцій історичного “прогресу”, тоді вона створить нові цінності і сенс буття, який виходить із розуміння Цілісності Буття. Він вважає, що для цього необхідно вже зараз розробляти основи нової науки, справжнього (істинного) пізнання, чи точніше – Самопізнання.

На думку мислителя, Церква повинна очолити “всі основні еволюційні течії: пізнання, творчість, містику, педагогіку, соціологію, футурологію, психологію… весь еволюційний потік Духу…, бо що може світська наука і творчість, коли вона позбавлена Духу Божого…”

Отже, головна ідея концепції Духовної Республіки – Республіки Духу О. Бердника – базується на обранні країною “Божого шляху любові та всеоб’єднання”, усвідомленого прагнення одухотворити життя, науку, техніку, педагогіку, бо “такий Заповіт Христа”.

О. Бердник вважає, що тільки на базі християнського розуміння людини можна дійти до гармонізації світу, до його об’єднання, до єдності всього людства, а людина, обдарована “космічним талантом”, може й зобов’язана взяти на себе достойне посланництво преображення сучасного світу в усіх аспектах людського життя, духовному і матеріальному.(40, с. 110-113)