logo
psikhologia_120

25 Психічний розвиток в період немовляти.Індивідуальні відмінності немовлят.

Активне обмацування-важливою умовою пристосування акту хапання до особливостей сприйманого об'єкта, його форми, величини і ваги Хапання, спрямоване на предмет, стимулює виникнення сидіння. Коли дитина сідає, перед нею відкриваються інші предмети.Лісіна називала спілкування ситуативно-діловим(Дитина тягнеться до предмета, він притягує, але отримати його можна лише за допомогою дорослого) діти шукають присутності дорослого вимагають,щоб він активно брав участь у цьому процесі.З являється Вказівний жест. у розвитку дитини дуже рано, завдяки співчленству соціальних відношень і їх знакової визначеності, виникає так званий феномен соціальної катетеризації, що дозволяє із глобальної, недиференційованої ситуації вичленити групи «МИ» і «Вони», «Я» і «Інші» Спочатку це «вимагаючий спосіб» — це вроджена реакція дискомфорту, крики, в яких відсутня пауза, передбачаюча відповідь. За ним виникає «прохальний спосіб» — тут крик менш настійливий, з'являється пауза для очікуванння відповіді. Починаючи з 5—6 місяців Уявляється «обмінюючий спосіб» спілкування. У цей період дитина хоче звернути увагу матері на об'єкт і на свій намір брати участь у спілкуванні. Цей спосіб переходить в четвертий — «взаємодіючий спосіб». У сумісній діяльності з дорослим йде розділ позицій говорячого і слухаючого в структурі спілкування. Ходьба перше із основ­них новоутворень немовляти. тепер не мати водить дитину а вдих маму куди захоче.Після 6—7 місяців виникає лепетання, тобто багаторазове повторювання складів.Афективна реакція на «не можна» або «ні» можуть досягти значної сили: деякі діти дуже кричать, падають на підлогу Встановлення нових взаємин з дитиною, надання їй деякої самостійності, терпіння і витримка пом'якшує кризу, допома­гає дитині уникнути гострих емоційних реакційдитина першого року, вступаючи в новий період свого життя уже багато може: вона ходить, або намагається це робити; виконує різноманітні дії з предметами; її сприймання можна організувати за допомогою мови, бо вона уже розуміє спрямовані до неї слова дорослих. Дитина починає говорити, і хоча її мова ситуативна і багатозначна, незрозуміла більшості оточуючих, її можливості спілкування з близькими людьми значно розширили­ся. В основі пізнавального і емоційного розвитку дитини лежить потреба в спілкуванні з дорослим — центральному новоутворенні даного вікового періоду