68.Вікові кризи періоду дорослості.
життєва криза — це перехідний період життя, вона характеризується неможливістю (або труднощами) засвоїти нову життєву роль, або ускладненням з можливістю позбутися старої життєвої ролі.
Життя дорослої людини неминуче без криз. На думку Т.М. Титаренко розрізняють нормальну, тобто вікову кризу, яка пов'язана із завершенням певного етапу психічного розвитку і переходом до нового вікового періоду, і анормальну, або ненормативну кризу, що виникає в складних умовах життя і вимагає від людини дій, які перевершують її можливості, а в деяких випадках такі кризи змінюють долю людини.
Криза нереалізованості- на думку людини, життєва програма не виконана, вона незадоволена продуктивністю свого життя, не бачить, чи недооцінює свої досягнення, недооцінює суттєвих у минулому подій, які б впливали на сьогоднішнє і майбутнє життя.
Криза спустошеності- Людина може усвідомлювати важливі і значимі досягнення у своєму житті, але на майбутнє у неї "немає сил", вона не має конкретної мети, яка б приваблювала її.
Криза безперспективності характеризується слабким усвідомленням потенційних зв'язків подій, проектів, планів на майбутнє. У людини є і активність, і досягнення, і цінні особистісні риси, але вона не може будувати нових життєвих програм, І самовдосконалюватися, реалізовувати себе в різних ролях.Кризи становлення особистості ( вікові або нормативні), тобто такі кризи, які необхідні для розвитку особистості. Ці кризи характеризуються повними, якісними змінами, змінами ролей, які виконує людина в грі, навчанні, спілкуванні, праці, тобто зміни ролей, які потребує провідна діяльність.
Кризи здоров'я. Втрата здоров'я часто веде до значних проблем у житті людини, змінює спосіб її існування і соціальні функції, перекреслює наміри і життєві плани.Термінальні кризи — визначені поняттям "термін" і пов'язані з "термінальними цінностями" людини. Наприклад, звістка про тяжку хворобу, що неминуче призведе до закінчення життя, може викликати кризу.
Кризи значущих стосунків. Для кожної людини дуже важливим є коло людей, з якими вона підтримує певні стосунки і грає певні міжособистісні ролі. Зміни у структурі цих стосунків призводять до кризового стану. Кризи особистісної автономії пов'язані з втратою чи обмеженням особистісної свободи. Це може бути примусовий вплив чи опіка інших людей, або позбавлення волі за хибним звинуваченням.
Кризи самореалізації виникають заобставин, які унеможливлюють нормальну, звичайну самореалізацію людини. Це може бути втрата роботи, місця проживання, вихід на пенсію, банкрутство, будь-яка катастрофа.Кризи життєвих помилок- коли дії людини або її бездіяльність призвели до фатальних наслідків.
23 роки, виникає перша нормативна криза віку дорослості. людина обирає між "Я — реальним" і "Я — ідеальним".
33 роки. На цей час людина вже має певний життєвий досвід. Відбувається корекція планів, які особистість на цей час не реалізувала.
37—40 років, яка має назву кризи середини життя. Вона полягає в остаточному переосмисленні планів життя. у 65 роківкриза "Я — інтеграції".
Криза завершується успішно, якщо людина, аналізуючи своє життя, задоволена ним, вбачає в ньому сенс, приймає його таким, яким воно є.
69.Професійна і суспільна діяльність людей похилого віку.
В період пізньої дорослості (60 років і більше) відбувається ряд змін у житті кожної людини. В першу чергу, змінюється статус людини похилого віку. Після 60 років більшість людей завершує свій професійний шлях і виходить на пенсію.
Для одних людей це означає появу вільного часу, можливість зайнятися улюбленою справою, вихованням онуків, а для інших — це різка зміна життя, відмова від усього важливого, цінного, продуктивного, відчуття непотрібності тільки через те, що уже немає можливості виконувати професійну роль.
Змінюється економічний стан людей похилого віку. їм потрібно пристосуватися до нового способу життя, якщо діти не допомагають, або не можуть допомагати їм. Деякі люди віку пізньої дорослості продовжують працювати не за своєю основною професією, таким чином підтримуючи економічний стан сім'ї.Більшість людей у віці пізньої дорослості, що зберегли шлюб, разом виростили дітей, часто говорять про те, що шлюб став займати важливе місце в їх емоційному житті, як ніколи, вони відчувають підтримку і душевну близькість. Вони схильні підтримувати і допомагати одне одному.
Зовсім по-іншому відчувають себе ті люди, які втратили чоловіка або дружину, така втрата є великим горем і супроводжується довгим періодом адаптації.
Ще одна проблема, яка може виникнути в період пізньої дорослості і внести значні корективи в життя людини — це погіршення здоров'я, або ж тривалі і тяжкі хвороби. Побутує думка, що старіння — це завжди проблеми, це згасання життя, це негативні емоційні переживання. Насправді це не так, бо більшість людей похилого віку процес старіння сприймають як пристосування до нових умов життя.
- 1. Предмет та завдання вікової психології
- 2. Основні розділи вікової псхології
- 3. Історія розвитку вікової психології
- 4. Сучасний стан та завдання вікової психології
- 7. Метод експерименту
- 8. Діагностичні методи.
- 9. Методи опитування.
- 11. Передумови психічного розвитку. Фенотипічні особливості та вроджені якості.
- 12. Взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх умов психічного розвитку.
- 13. Закономірності психологічного розвитку.
- 15. Діалектичний взаємозв’язок навчання, розвитку та виховання.
- 18. Залежність псих. Розвитку особистості від сім’ї, школи, ровесників.
- 21.Передумови та умови психічного розвитку новонародженої дитини.
- 22.Безумовні рефлекси новонародженого та їх роль у життєдіяльності дитини.
- 23.Психічний розвиток дитини у фазі новонародженого.Новоутворення періоду та їх характеристика.
- 24.Роль дорослого у психічному розвитку немовля.Спілкування в період немовляти.
- 25 Психічний розвиток в період немовляти.Індивідуальні відмінності немовлят.
- 26 Провідна діяльність дітей раннього віку.Входження дітей в світ речей.
- 27.Спілкування в ранньому віці та особливості розвитку мовлення.
- 28 .Розвиток пізнавальних психічних процесів у дітей раннього віку.
- 29.Передумови розвитку особистості. Особливості перших уявлень про себе.
- 31.Роль сюжетно-рольової гри в розвитку дошкільника.
- 32.Психологічні новоутворення дошкільника та їх характеристика.
- 33.Особливості розвитку пізнавальних психічних процесів у дітей дошкільного віку.
- 34.Розвиток особистості дошкільника.
- 35 Проблема психологічної готовності дитини до навчання у школі.
- 36.Криза 7 років та її особливості.
- 38 Провідна діяльність молодшого школяра. Структура навч.Діяльності.
- 39 Динаміка змін відношення до навчання в молодшому шкільному віці.
- 40 Проблема оцінки.
- 41. Особливості спілкування молодшого школяра з вчителем та однолітками.
- 43.Розвток пізнавальних психічних процесів у молодшому шкільному віці.
- 45. Психологічні особливості формування моральної сфери особ. В мол.Шк.Віці.
- 47. Провідна діяльність дітей підліткового віку та їх вплив на психічний розвиток дитини.
- 48.Розвиток пізнавальних психічних процесів підлітка
- 51.Формування та розвиток особистості підлітка
- 52.Характеристика психічних новоутворень школярів підліткового віку
- 53.Криза підл.Віку.Поведінкова реакція важких підлітків
- 54. Девіантна і делінквентна поведінка підлітків
- 55. Особливості індивідуального підходу в роботі з важкими підлітками
- 56.Психологічні шляхи виходу з психологічної кризи
- 59. Розвиток пізнавальних псих. Процесів в юнацькому віці
- 60.Розвиток самосвідомості та відкриття «я» в юнацькому віці
- 61.Соціальне і моральне самовизначення в юнацькому віці.
- 62.Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань.
- 63.Вибір життєвих цілей та розвиток творчої активності в юнацькому віці.
- 64.Розвиток ідентичності в ранній юності.
- 65.Вікова періодизація життєвого циклу дорослого.
- 66.Розвиток психічних процесів в період дорослості.
- 68.Вікові кризи періоду дорослості.
- 70.Психологічна готовність до старості.
- 71.Предмет педагогічної психології, її основні розділи
- 72.Чим відрізняється предмет педагогічної психології від вікової?
- 74.Короткий історичний нарис розвитку педагогічної психології.
- 75.Методологічні основи педагогічної психології. (див пит. 77)
- 76.Місце педагогічної психології в системі наук.
- 77.Своєрідність методів педагогічної психології.
- 78.Предмет психології навчання. Психологія і педагогіка навчання.
- 79.Види навчання.
- 81. Психологічні аспекти дидактичних принципів
- 82. Психологія змісту навчання
- 83. Психологія засвоєння знань, умінь і навичок
- 84. Теорії навчання
- 85. Концепції управління навчанням
- 86. Шляхи управління навчанням і програмоване, проблемне, алгоритмізоване навчання, уроки-діалоги
- 87. Психологічний аналіз уроку
- 88. Поняття про учіння, навчання, научіння та навальності як здатності до навчання
- 89. Учбова діяльність учнів як одна із сторін педагогічного процесу
- 90. Види учіння. Учіння як процес і як діяльність
- 91. Структура учбової діяльності. Характеристика структурних компонентів учбової діяльності
- 92. Вміння вчитися самостійно як інтегральна якість особистості
- 93. Рівні сформованості учнів в учіння
- 94. Психологічні умови формування уміння вчитися самостійно
- 95. Вікова динаміка процесу учіння
- 96. Неуспішність учнів і її причини
- 97. Подолання неуспішності в навчанні учнів
- 98. Психологія виховання як розділ педагогічної психології. Психолог-педагогічні засади гуманізації освіти
- 99. Теорії виховання
- 100. Психологічні механізми виховання властивостей особистості
- 101.Проблема управління вихованням.
- 107.Психологічне обґрунтування виховних впливів ( переконання, навіяння, заохочення, покарання)
- 110.Проблема вимірювання вихованості учнів: показники та критерії вихованості.
- 111. Специфіка вчительської діяльності
- 112.Психологічна структура вчительської діяльності, ії функції.
- 113.Індивідуальний та віковий підхід в морольному вихованні дітей
- 114.Професійно-значущі якості особистості вчителя.
- 116.Професійна спрямованість особистості вчителя.
- 118.Психологія педагогічного спілкування.
- 119.Педагогічне оцінювання та оцінка учнів
- 120. Психологічний клімат у педагогічному колективі.