logo
psikhologia_120

12. Взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх умов психічного розвитку.

Психічний розвиток індивіда, формування особистості є біологічно і соціальне зумовленим процесом. Історія попереднього розвитку людини, тобто її філогенез, впливає на індивідуальний розвиток (онтогенез) двома шляхами — біологічним і соціальним. За даними Г. С. Костюка, онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю, онтогенез особистості — соціальною спадковістю. Ці дві детермінанти тісно пов'язані в процесі розвитку людини. Біологічна спадковість має своїм джерелом генетичний апарат людини, що сформувався в процесі біологічної еволюції і визначає розвиток її організму. Соціальна спадковість представлена сукупністю культурних досягнень людства, накопичених у процесі його історичного і суспільного розвитку. Детермінанти психічного розвитку дитини є як об’єктивні умови, так і суб’єктивні. До об’єктивних відносяться рівень економічного та культурного розвитку суспільства, існуюча система освіти, соціальний захист дитини, характер спілкування в сім’ї, дитячому садку, школі, цінності кожної з мікросоціальних груп, в яких знаходиться дитина. До об’єктивних умов належать також і психосоматичні: генотип, особливості розвитку дитини, стан здоров’я. Суб’єктивні чинники – це особливості спонукальної сфери дитини, її свідомості та самосвідомості, активності, поведінки, спілкування, пізнання, самопізнання. Вони складаються внутрішню логіку саморозвитку дитини. Наявність цих двох детермінант визначила й два протилежних погляди на чинники походження особистості. Представники першого погляду вважали, що онтогенез психіки людини детермінується лише біологічним фактором, біологічною спадковістю. Згідно з іншою думкою, психічний розвиток індивіда визначається не природою, а соціальними умовами його життя. З точки зору сучасної науки в онтогенезі психіки людини існує єдність біологічних і соціальних умов. Останнє слово у розвитку особистості належить соціальним умовам, але цей розвиток неможливий без біологічних передумов.