79.Види навчання.
Орієнтуючись на психологічні завдання можна виділити:
1. теоретичне навчання, яке полягає у формуванні понять, ідей, законів, правил;
2. практичне навчання, внаслідок якого виробляються моторні, сенсорні навички, а також навички розумової діяльності. Прикладом практичного навчання можуть бути лабораторні заняття з фізики, практичні заняття з мови;
3. образне, емоційне, етичне та естетичне навчання (формування одиничних уявлень, а на їх основі еталонів переживань, поведінки, відносин, що зумовлюють становлення емоційної зрілості особистості). Прикладом такого навчання є навчання на уроках літератури, історії.
За зверненням до учнів виокремлюють:
фронтально-класне — вчитель працює з одним школярем, а інші в цей час отримують еталони правильного розуміння матеріалу;
групове навчання — вчитель працює з групою (класом);
індивідуальне — вчитель працює з одним учнем.
Працюючи з класом чи групою, вчитель повинен добре знати психологію школярів та здійснювати індивідуальний підхід. Урахування індивідуальних особливостей окремих груп учнів та добір відповідних для них задач, змісту, методів, форм навчання називається диференційованим навчанням.
У зоні найближчого розвитку виділяють дві зони — зону актуального навчання (засвоєння досвіду відбувається у співробітництві з вчителем) та зону творчої самостійності — а тут учень у самостійних пошуках використовує все те, що придбав у співробітництві з учителем.
К. Роджерс підкреслює, що сам процес викладання має меншу цінність, ніж процес учіння. найбільш цінним вважає учіння, основане на самодіяльності, саморегуляції та самопізнанні. Виходячи з цього, К. Роджерс вводить уявлення про два типи учіння: "когнітивне" та "дослідне".
І.А. Зимня, шукаючи основи для узагальненого бачення напрямків сучасного навчання, теж класифікує навчання. В основу класифікації бере такі критерії, як:
безпосередність та (опосередкованість) взаємодії навчаючого та учня і виділяє:контактне (традиційне) та дистанційне навчання (з допомогою лазерних засобів);
на основі принципу свідомостівиділяє традиційне — усвідомлюються правила, засоби; програмоване, алгоритмізоване навчання;
за взаємозв'язком освіти та культури — проектне навчання, суть якого полягає в тому, щоб науково спроектувати єдність заданого змісту, а також — предметне, як традиційне, навчання; за способом організації навчання — активне навчання, до якого, на нашу думку, можна віднести контексне і інші види навчання і традиційне навчання як інформаційне, повідомляюче навчання.
80.Моделі навчання.
Узагальнюючи види навчання, можна виділити їх моделі.
1. Інформаційні моделі навчання, що реалізують уявлення про те, що основною метою навчання є оволодіння знаннями, уміннями, навичками, відібраними на основі принципу науковості, системності, доступності, наочності.
В основі лежить уявлення про навчання, як інформаційний процес, що полягає у сприйманні, збереженні та відтворенні іпереробці наукової інформації. На цій основі якість засвоєння визначається трьома,показниками:
повнотою відтворення знань;
їх використанням за зразком;
використанням в нестандартних ситуаціях.
Отже, оцінюється робота учня: — не знав, не вмів, не розумів, не використовував, а після навчання: став знати, вміти, розуміти, виконувати.У цих моделях сам процес пізнання не оцінюється, суб'єктний досвід школяра теж не враховується.
2.Операційні моделі спираються на розроблену у психології концепцію діяльності, згідно цих концепцій у навчанні виділені такі основні елементи — цілі, мотиви, предмет і засоби діяльності, її контроль і оцінка, які є загальними для будь-якого виду діяльності.
Оволодіння всіма компонентами учбової діяльності відбувається не стихійно, а розробляється і задається вчителем через спеціально побудовану систему. (Задається еталоном дій).
Отже, ці моделі будуються за нормативними схемами, у яких суб'єктному досвіду (досвіду учня) значення не надається.
3.Розвивальне навчання, у моделюванні якого досягають актуального рівня психічного розвитку учнів, спираються на суб'єктний досвід, орієнтуються на їх перспективний рівень психічного розвитку, тобто можливості школярів. Таке навчання можливе на основі принципу індивідуалізації навчання.
Вчені Фернстенмахер і Солтіс виділяють такі моделі:
-організаторська (вчитель-головна фігура в директивному процесі навчання, майстер своєї справи, відповідає за весь процес навчання)
-терапевтична (вчитель не лише організатор, але й приємна з усіх сторін особистість, мета якої – здоровий розвиток учнів)
-ліберальна (створення всього необхідного для навчання).
- 1. Предмет та завдання вікової психології
- 2. Основні розділи вікової псхології
- 3. Історія розвитку вікової психології
- 4. Сучасний стан та завдання вікової психології
- 7. Метод експерименту
- 8. Діагностичні методи.
- 9. Методи опитування.
- 11. Передумови психічного розвитку. Фенотипічні особливості та вроджені якості.
- 12. Взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх умов психічного розвитку.
- 13. Закономірності психологічного розвитку.
- 15. Діалектичний взаємозв’язок навчання, розвитку та виховання.
- 18. Залежність псих. Розвитку особистості від сім’ї, школи, ровесників.
- 21.Передумови та умови психічного розвитку новонародженої дитини.
- 22.Безумовні рефлекси новонародженого та їх роль у життєдіяльності дитини.
- 23.Психічний розвиток дитини у фазі новонародженого.Новоутворення періоду та їх характеристика.
- 24.Роль дорослого у психічному розвитку немовля.Спілкування в період немовляти.
- 25 Психічний розвиток в період немовляти.Індивідуальні відмінності немовлят.
- 26 Провідна діяльність дітей раннього віку.Входження дітей в світ речей.
- 27.Спілкування в ранньому віці та особливості розвитку мовлення.
- 28 .Розвиток пізнавальних психічних процесів у дітей раннього віку.
- 29.Передумови розвитку особистості. Особливості перших уявлень про себе.
- 31.Роль сюжетно-рольової гри в розвитку дошкільника.
- 32.Психологічні новоутворення дошкільника та їх характеристика.
- 33.Особливості розвитку пізнавальних психічних процесів у дітей дошкільного віку.
- 34.Розвиток особистості дошкільника.
- 35 Проблема психологічної готовності дитини до навчання у школі.
- 36.Криза 7 років та її особливості.
- 38 Провідна діяльність молодшого школяра. Структура навч.Діяльності.
- 39 Динаміка змін відношення до навчання в молодшому шкільному віці.
- 40 Проблема оцінки.
- 41. Особливості спілкування молодшого школяра з вчителем та однолітками.
- 43.Розвток пізнавальних психічних процесів у молодшому шкільному віці.
- 45. Психологічні особливості формування моральної сфери особ. В мол.Шк.Віці.
- 47. Провідна діяльність дітей підліткового віку та їх вплив на психічний розвиток дитини.
- 48.Розвиток пізнавальних психічних процесів підлітка
- 51.Формування та розвиток особистості підлітка
- 52.Характеристика психічних новоутворень школярів підліткового віку
- 53.Криза підл.Віку.Поведінкова реакція важких підлітків
- 54. Девіантна і делінквентна поведінка підлітків
- 55. Особливості індивідуального підходу в роботі з важкими підлітками
- 56.Психологічні шляхи виходу з психологічної кризи
- 59. Розвиток пізнавальних псих. Процесів в юнацькому віці
- 60.Розвиток самосвідомості та відкриття «я» в юнацькому віці
- 61.Соціальне і моральне самовизначення в юнацькому віці.
- 62.Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань.
- 63.Вибір життєвих цілей та розвиток творчої активності в юнацькому віці.
- 64.Розвиток ідентичності в ранній юності.
- 65.Вікова періодизація життєвого циклу дорослого.
- 66.Розвиток психічних процесів в період дорослості.
- 68.Вікові кризи періоду дорослості.
- 70.Психологічна готовність до старості.
- 71.Предмет педагогічної психології, її основні розділи
- 72.Чим відрізняється предмет педагогічної психології від вікової?
- 74.Короткий історичний нарис розвитку педагогічної психології.
- 75.Методологічні основи педагогічної психології. (див пит. 77)
- 76.Місце педагогічної психології в системі наук.
- 77.Своєрідність методів педагогічної психології.
- 78.Предмет психології навчання. Психологія і педагогіка навчання.
- 79.Види навчання.
- 81. Психологічні аспекти дидактичних принципів
- 82. Психологія змісту навчання
- 83. Психологія засвоєння знань, умінь і навичок
- 84. Теорії навчання
- 85. Концепції управління навчанням
- 86. Шляхи управління навчанням і програмоване, проблемне, алгоритмізоване навчання, уроки-діалоги
- 87. Психологічний аналіз уроку
- 88. Поняття про учіння, навчання, научіння та навальності як здатності до навчання
- 89. Учбова діяльність учнів як одна із сторін педагогічного процесу
- 90. Види учіння. Учіння як процес і як діяльність
- 91. Структура учбової діяльності. Характеристика структурних компонентів учбової діяльності
- 92. Вміння вчитися самостійно як інтегральна якість особистості
- 93. Рівні сформованості учнів в учіння
- 94. Психологічні умови формування уміння вчитися самостійно
- 95. Вікова динаміка процесу учіння
- 96. Неуспішність учнів і її причини
- 97. Подолання неуспішності в навчанні учнів
- 98. Психологія виховання як розділ педагогічної психології. Психолог-педагогічні засади гуманізації освіти
- 99. Теорії виховання
- 100. Психологічні механізми виховання властивостей особистості
- 101.Проблема управління вихованням.
- 107.Психологічне обґрунтування виховних впливів ( переконання, навіяння, заохочення, покарання)
- 110.Проблема вимірювання вихованості учнів: показники та критерії вихованості.
- 111. Специфіка вчительської діяльності
- 112.Психологічна структура вчительської діяльності, ії функції.
- 113.Індивідуальний та віковий підхід в морольному вихованні дітей
- 114.Професійно-значущі якості особистості вчителя.
- 116.Професійна спрямованість особистості вчителя.
- 118.Психологія педагогічного спілкування.
- 119.Педагогічне оцінювання та оцінка учнів
- 120. Психологічний клімат у педагогічному колективі.