logo
psikhologia_120

62.Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань.

Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань особливо актуальна в період юності. Юнак прагне до самовизначення, розробки свого життєвого плану. Юнацький вік пов’язаний із ситуацією вибору “Яким бути у житті”; “У чому сенс життя”; “Ким бути” .

К. Обуховський пише, що так само як властивістю птаха є потреба літати, так властивістю дорослої людини є потреба знайти сенс життя.Якщо юнак не розуміє сенсу життя, то й не робить зусиль з подолання життєвих труднощів, вирішення різних проблем.

На відміну від підліткового вікового етапу, в юнацькому віці особливу значущість набуває особисте майбутнє, підвищується самооцінка особистості. Однак створення особистістю образу майбутнього ще недостатнє для організації власного життя. Необхідною умовою є визначення цілей, вміння відбирати необхідні дії та послідовно їх реалізовувати. Молоді люди часто недооцінюють вплив об’єктивних факторів: їхні життєві плани недостатньо реалістичні, відображають високі домагання у виборі життєвих цілей. Або, навпаки, вони перебільшують значущість об’єктивних чинників, що може бути джерелом сумнівів та тривоги, відмови від проектування життєвих перспектив.

Психологічною особливістю раннього юнацького віку є спрямованість у майбутнє. Найважливішим фактором розвитку особистості в ранній юності є прагнення старшокласника будувати життєві плани, осмислювати побудову життєвої перспективи. Життєвий план — широке поняття, що охоплює всю сферу особистого самовизначення (рід понять, стиль життя, рівень домагань, рівень доходів і т.д.). У старшокласників життєві плани найчастіше ще досить розпливчасті і не виділяються із мрії. Старшокласник просто уявляє себе в найрізноманітніших ролях, порівнює ступінь їхньої привабливості, але не спроможний остаточно вибрати щось для себе і часто нічого не робить для досягнення задуманого.

Про життєві плани в точному змісті слова можна говорити лише тоді, коли в них включені не тільки цілі, але і способи їх досягнення, коли молода людина прагне оцінити власні суб'єктивні й об'єктивні ресурси. Л. Виготський розглядав життєві плани як показник оволодіння особистістю своїм внутрішнім світом і як систему пристосування до дійсності. Попереднє самовизначення, побудова життєвих планів на майбутнє — центральне психологічне новоутворення юнацького віку.