Особистість дошкільника

    У дошкільному віці дитина починає  керуватися в своїй поведінці  моральними нормами. У неї формуються моральні уявлення та оцінки. Поступово формується потреба гордитися певними якостями, зберігати позитивну оцінку дорослих і тим задовольняти своє самолюбство. Переживання гордощів вперше виникають у дитини внаслідок прямої оцінки дорослого, а потім і без неї. Урізноманітнюються прояви власної гідності протягом дошкільного дитинства. Самолюбство має й іншу сторону, що виявляється в переживанні сорому, ніупідряд, що виникають, якщо дитина втрачає позитивну оцінку, хороше ставлення до неї дорослих. Із зростанням морального досвіду та самосвідомості пов’язаний розвиток почуття сорому у дошкільників.

    Почуття самолюбства, гордощів, власної гідності, сорому, які формуються у дитини, стають мотиваційними компонентами моральних якостей її особистості.

      Дорослі навчають дітей способам виявляти співчуття, доброзичливість. Здатність дитини до співпереживання особливо виявляється під час сприймання казок, малюнків, мультиків.

    У дітей виникають такі особистісні новоутворення, як субпідрядність мотивів, засвоєння моральних норм та формування довільної поведінки.

    Супідрядність мотивів полягає в тому, що діяльність і поведінка дошкільника не просто існують поряд, а вступають між собою у різні співвідношення. Це виявляється не тільки у факті так званої боротьби мотивів, а й у їх ієрархічній будові, тобто домінуванні одних і підпорядкуванні інших. Конкретний зміст цієї ієрархії, а саме, які мотиви підкоряють собі всі інші спонукання, залежить від віку дітей і їх виховання.