Міжособистісне спілкування з однолітками як фактор становлення особистості

    Потреба в спілкуванні з дорослими та однолітками визначає становлення  особистості дитини. Потреба у спілкуванні з однолітками, в оточенні яких вона знаходиться з перших днів життя, відіграє важливу роль у формуванні особистості дитини. Між дітьми можуть виникати найрізноманітніші форми взаємин. Тому дуже важливим є, щоб дитина з самого раннього дитинства набувала позитивний досвід співробітництва та взаємодопомоги. Важливе місце в дослідженні особистості дошкільника посідає вивчення  особливостей взаємин з однолітками. В цьому віці вперше увага дитини починає переключатись з дорослого на однолітка,  і цей інтерес до  спілкування поступово збільшується. Протягом дошкільного віку вибірковість у такому спілкуванні  зростає: якщо у 3-4 роки діти досить легко змінюють партнерів по спілкуванню, то з 6-7 років вони прагнуть спілкуватись з конкретними дітьми і усунути це спілкування, якщо, наприклад, з  якихось причин воно не влаштовує дорослого, досить складно.

    Відбувається  розвиток групової диференціації, в  групі виділяються лідери, які  привертають до себе симпатію інших дітей, вміють їх організувати.