Значення гри для дитячого розвитку
На межі раннього і дошкільного віку виникають перші види дитячих ігор. Гра – це особлива форма життя дитини в суспільстві, що являє собою діяльність, в якій діти виконують ролі дорослих, відтворюючи в ігрових умовах життя, працю, стосунки між дорослими.
Через гру діти реалізують свої потреби у спілкуванні з дорослими, у суспільному житті, засвоюють – спочатку емоційно, а потім інтелектуально – всю систему людських взаємин. Це, по-перше, режисерська гра. За нею зразу ж з’являється образно-рольова гра, у якій дитина уявляє себе ким (або чим) завгодно і відповідно діє. Рольова гра – самостійна діяльність дітей, що моделює життя дорослих. Центральним компонентом в сюжетно-рольовій грі є роль, яку бере на себе дитина. Вчені розглядають гру як провідну діяльність дошкільника та визначають її соціальну обумовленість. Гра є соціальною за своїм походженням та змістом, це історичне утворення, що пов’язане з розвитком суспільства, його культури. Сутність гри як провідної діяльності полягає в тому, що діти відображають в грі різні сторони життя, особливості діяльності дорослих, набувають і уточнюють свої знання про навколишній світ.
Засвоюючи нові галузі життя, гра починає виконувати більш складні сюжети – виробничі, військові і т. ін. В дитячій грі є всі професії, які існують в навколишньому житті дорослих людей. Більш різноманітними стають і форми ігор на старі сюжети, наприклад, «дочки-матері». Крім того, гра на один і той же сюжет поступово стає більш стійкою і довготривалою. Якщо в 3-4 роки дитина може присвятити їй тільки 10-15 хвилин, після чого їй необхідно переключитися на щось інше, то в 4-5 років одна гра може продовжуватися 40-50 хвилин. Старші дошкільники здатні грати в одне і теж по кілька годин підряд, а деякі ігри у них можуть розтягуватися на кілька днів. Ті моменти в діяльності і у взаєминах дорослих, які відтворюються дітьми, складають зміст гри.
Одним із компонентів у структурі гри є правила. В грі вперше виникає нова форма задоволення дитини – радість від того, що вона діє так, як вимагають правила. В грі дитина плаче, як пацієнт, і радіє, як граючий. Це ще й лінія розвитку довільності, яка має своє продовження в шкільному віці.
Гра весь час змінюється і на кінець дошкільного віку досягає високого рівня розвитку. Для першої стадії (3-5 років) характерно відтворення логіки реальних дій людей; змістом гри є предметні дії.
На другій стадії (5-7 років) моделюються реальні взаємини між людьми, і змістом гри стають соціальні взаємини, суспільна суть діяльності дорослої людини.
Гра – провідна діяльність в дошкільному віці, яка має значний вплив на психічний розвиток дитини.
У дошкільному віці в діяльності дитини з’являються елементи праці. Це є передумовою формування моральних якостей дитини, почуття обов’язку, поваги до людей. Разом з тим розвиваються довільність і цілеспрямованість дій, ростуть вольові зусилля, формуються допитливість, спостережливість. Дуже важливо, щоб дитина переживала позитивні почуття, які стимулюють розвиток інтересу до праці. Засвоюючи трудові вміння й навички, дитина починає чіткіше уявляти свої обов’язки, краще усвідомлювати необхідність їх виконання, докладати зусиль, щоб краще виконати доручену їй справу. Зміцнюється почуття відповідальності, усвідомлення свого обов’язку.
- Розділ і теоретичні підходи до вивчення особистості у дитячій психології
- Передумови особистісного розвитку дитини
- Криза трирічного віку
- Формування особистості дитини дошкільного віку
- Психічні особливості дитини дошкільного віку
- Значення гри для дитячого розвитку
- Особистість дошкільника
- Міжособистісне спілкування з однолітками як фактор становлення особистості
- Самооцінка: формування, адекватність, значення
- Особливості емоційного сприймання. Дитячий егоцентризм
- Агресивність
- Визначеня відмінностей між якостями особистості та індивідуальними особливостями. Характеристика індивідуальних особливостей
- Розділ іі емпіричне дослідження рівня агресивності у дошкільників
- Список дітей, з якими проводилась дослідницька діяльність: