117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.

У процесі формування етичної свідомості й  моральної поведінки  дошкільника  важливим фактором слугує оцінна дія  дорослого. Її  сприймання та  розуміння дитиною згодом  призводить до виникнення такої оцінної дії в самої  дитини. Спочатку ця дія спрямовується на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше виділяє і оцінює. Поступово вплив оцінки дорослого на поведінку дітей  зростає, оскільки дорослий все більше сприймається як зразок, еталон, з яким дитина порівнює себе і свої дії.

Щоб мати якомога більший виховний вплив оцінка дорослого повинна відзначатись такими ознаками:

–          бути  об’єктивною і тактовною; слід  спочатку виділяти позитивні сторони, не загострюючи увагу на негативних, але дитина має зрозуміти, чим  саме невдоволений дорослий. Оцінювати не саму  дитину, а її вчинки. Осуд використовують у виняткових випадках, показавши, як треба робити;

–          орієнтованою на саму  поведінку дитини, а не на порівняння її з іншими дітьми, яке руйнує взаємини дітей;

–          диференційованою. Потрібно показати, за що саме дитина оцінюється певним чином; 

–          систематичною, з  достатнім і  різноманітним унаочненням.

Для  формування моральних уявлень дітей  важливими є бесіди  з дорослими на етичну тематику. Дитина прагне розібратись у складних  етичних питаннях, зрозуміти критерії моральної оцінки, намагається знайти виправдання негідним вчинкам ровесників

Найбільше приваблює старшого дошкільника  та тематика дитячої книжки, що розкриває питання соціально-моральної поведінки людини, суспільних норм і цінностей, характеру особистості. Дитина прагне проникнути в сутність взаємин між людьми, дати оцінку якостям характеру особистості і вчинкам людини. У процесі роботи над змістом літературних творів дитина прагне з’ясувати ставлення дорослого до прочитаного, його схвалення чи осуд вчинків героїв.

Згодом у дитини виникають власні оцінки змісту прослуханого. Герої літературних творів чітко розподіляються на дві протилежних групи: позитивні чи негативні.

Важливо, що  дитина починає відрізняти текст та  ілюстрації  до нього як складові частини дитячої книжки. В старшого дошкільника з’являється інтерес не тільки до ілюстрацій, а й до змісту, прихованого у незрозумілому тексті. Така здатність дитини становить передумову до сприймання навчальної літератури в школі, слугує мотивом оволодіння навичкою читання.