32. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри.
У сюжетно-рольовій грі, творчій за своєю природою, діти самостійно визначають її сюжет та зміст, які зумовлюють основні лінії розгортання гри за певним задумом дітей. Сюжет є важливою складовою структури сюжетно-рольової гри. Він визначається тим колом явищ дійсності, які знаходять відображення у грі. Дитина обирає, насамперед, ті сюжети, які постійно мають місце в її житті: гра «у сім’ю», «лікарню»та ін.За тим, які сюжети розігрують діти, вихователь може скласти досить повне уявлення про зміст досвіду дитини, про умови її виховання у сім’ї, значущі моменти її життя. У сюжеті ігор переплітаються спогади про реальні події життя дітей та фантастичні елементи з казок, кінофільмів і мультфільмів. Особливо помітно ігри дітей насичуються фантастичними елементами у період позаситуативно-пізнавальної форми спілкування з дорослими, коли стрімко розширюється запас знань про навколишню дійсність, не обмежений безпосередньою ситуацією. Згодом головна увага дитини переміщується зі світу фізичних предметів та явищ на світ людей, а провідною формою спілкування з дорослим стає позаситуативно-особистісна. В іграх все більше сюжетів соціального спрямування, де зображаються відносини між людьми як носіями соціальних ролей, де моделюється вирішення складних етичних проблем. Від сюжету, який складається з кількаразового повторення певної модельованої ситуації (наприклад, «мама» то одягає, то роздягає «ляльку» – дочку) діти переходять до сюжетів, утворених з однієї-двох сюжетних ліній, у грі вирізняються певні етапи, неоднорідні за змістом («мама» одягає «дочку», відводить у дитячий садочок, там вона снідає і т.д.). Сюжети стають стійкішими, розігруються довші періоди часу. До кінця дошкільного віку виникають сюжети – композиції, в яких відображаються різні та водночас пов’язані між собою сфери дійсності. Змістом гри є той момент дійсності й відносин між дорослими, що виділяється у відповідній сфері дійсності як найбільш значущий у розумінні дітей та відтворюється ними у грі. Наприклад, гра «у лікарню» – сюжет, а прийом хворого, вислуховування роботи його серця, дихання – зміст цієї гри. Те, що дошкільник вирізняє як суттєве, головне у певній ситуації та переносить його у гру, свідчить про міру його інтелектуального розвитку, про особливості розуміння ним ситуацій життя дорослих людей. Дошкільник за зовнішніми діями і атрибутами все частіше відкриває глибинні соціальні відносини. Сюжетно-рольова гра дозволяє малюку зрозуміти мотиви трудової діяльності дорослих, розкриває її суспільне значення. Тепер дитина розуміє, що вихователь виховує дітей, лікар їх лікує тощо.Сюжет та зміст гри визначені задумом дітей, тому становлятьоснову уявної ситуації як неодмінної психологічної умови сюжетно-рольової гри.
33. Роль та ігрові дії дошкільника як центральний компонент сюжетно-рольової гри.
У структурі сюжетно-рольової гри центральним компонентом виступає роль – суспільно прийнятий спосіб поведінки людей у різних ситуаціях (Д.Б.Ельконін). У грі діти виконують різноманітні ролі,кількість яких з віком зростає приблизно до 10. Не всі ролі даються дошкільнику однаково добре, 2–3 з них вирізняються як улюблені. Тому засвоєння рольової поведінки дитиною виступає могутнім засобом розвитку довільності, як провідної особистісної якості. Виконуючи роль,дитина стримує свої безпосередні спонукання, поступається особистими бажаннями і демонструє суспільно схвалюваний зразок поведінки, виражає етичні оцінки. Хоча й хочеться скуштувати цукерку продавцю, але він цього не робить. Виступаючи у різних рольових позиціях, дитина сприймає ситуацію з різних поглядів: якщо водій автобуса раптом захоче змінити маршрут – «пасажири» будуть протестувати. Водночас глибшим стає й розуміння своїх зобов’язань стосовно інших людей. Раніше дівчинка вередувала, була впертою, мамі з нею було важко. Виконуючи роль
мами у грі, вона зрозуміла, як важливо, щоб дочка була слухняною.
Отже, сюжетно-рольова гра формує в дитини навички соціальної перцепції та взаємодії, навчає дитину цінувати позитивні взаємини між людьми, розкриває взаємозалежність між ними.
Рольова поведінка закріплюється за допомогою встановлення правил гри. Нездатність дитини виконувати роль водночас означає невиконання правил гри, які засуджуються однолітками, вони відмовляються продовжувати таку гру. Відлучення дитини від гри слугує орієнтуючим фактором.
Таким чином, ставлення дитини до правил протягом дошкільного віку зазнає глибоких змін. На перших етапах розвитку сюжетно-рольової гри правила носять нестійкий характер, часто порушуються, не викликаючи зауважень гравців. На наступному етапі гравці не погоджуються з порушенням правил товаришами й вимагають реалістичного відображення у грі рольової поведінки дорослих. Наприкінці дошкільного віку дитина свідомо виконує правила, аргументуючи їх необхідність: якщо вчителька гратиметься ляльками, то не буде кому провести урок.
Реалізація задуму гри, розгортання її сюжетних ліній відбувається шляхом виконання учасниками гри ігрових дій відповідно до обраних ними ролей. По мірі розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника ігрові дії набувають все більшої згорненості, водночас їх кількість та складність у їх послідовності зростають. Згорненість ігрових дій проявляється як їх виконання в умовному плані, заміна предметних дій їх позначенням за допомогою мовлення.
Увага у дитячих іграх переноситься з процесу відтворення дій дорослого, характерних для певної їхньої функції, на моделювання взаємин між ролями в усій їхній складності. Зростає кількість моментів спілкування між ролями,
під час якого вирішуються різноманітні проблеми взаємовідносин.
Здатність дитини діяти в грі в уявному плані знаменує собою значні психічні зміни.
- 1. Предмет і структура дитячої психології.
- 2. Поняття, що характеризують онтогенез людини (дозрівання, розвиток, формування, становлення, навчання і виховання).
- 3. Основні закономірності психічного розвитку людини.
- 4. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
- 5. Принципи вивчення психіки дитини.
- 6. Класифікація методів дитячої психології.
- 7. Спостереження як метод дитячої психології.
- 8. Експеримент у дитячій психології.
- 9.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
- 10. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом.
- 11.Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві.
- 12. Дитяча психологія в Радянському Союзі.
- 13. Дитяча психологія в Україні
- 14 Передісторія дитячої психології в Україні.
- 15.Розвиток дитячої психології в Україні хіх-хх ст.
- 16.Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном.
- 17.Поняття віку та характеристика його у психології.
- 18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.
- 19. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
- 20. Особливості психічного розвитку в дитинстві
- 21. Психічний розвиток новонародженої дитини
- 22.Психічний розвиток дитини першого року життя
- 23.Психічний розвиток дитини раннього віку
- 24. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
- 25. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
- 26. Форми спілкування у дошкільному віці.
- 27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.
- 28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.
- 29. Розвиток гри у дитини до 3-х років.
- 30. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
- 32. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри.
- 34. Взаємовідносини дошкільників в грі.
- 35. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника.
- 36. Характеристика ігор з правилами у дошкільника.
- 37. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- 38. Формування передумов рольової гри у дошкільника.
- 39. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- 40. Організація сюжетно-рольової гри у дошкільника. Іграшки.
- 41. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.
- 42. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- 43. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- 44. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці.
- 45. Емоційно-практична форма спілкування немовлят.
- 46. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.
- 47. Позаситуативно -ділова форма спілкування дошкільників.
- 48. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.
- 49. Особливості побутової діяльності дитини немовлячого віку.
- 50.Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- 51. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- 52. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.
- 53. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури.
- 57.Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.
- 58.Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.
- 59. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років.
- 60. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника.
- 1)Особливості малюнка дошкільника
- 61.Особливості малюнка дошкільника.
- 62. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини.
- 63.Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці.
- 64. Види уваги у дошкільному дитинстві.
- 65.Особливості уваги дитини немовлячого віку.
- 66.Розвиток уваги у ранньому дитинстві.
- 67.Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.).
- 69.Розвиток мовлення в немовлячому віці.
- 70. Розвиток пасивного мовлення.
- 71.Поява активного мовлення.
- 72.Особливості мовлення дитини раннього віку.
- 73.Засвоєння нових форм та функцій мовлення.
- 74.Перехід від засвоєння лексики до засвоєння грамматики.
- 75.Характеристика мовлення дитини дошкільного віку.
- 76. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника.
- 77. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини.
- 78. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку.
- 79. Сенсорно-перцептивний розвиток дитини від 3 до 7 р.
- 80. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій.
- 81. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання.
- 82. Розвиток різних видів спрйимання дитини від народження до 7 років.
- 83. Початковий етап у розвитку пам’яті.
- 84. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві.
- 85. Види пам'яті у дошкільному віці.
- 86. Виникнення елементів довільності пам’яті.
- 87. Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті.
- 88. Розвиток мислення у немовлячому віці.
- 89. Характеристика мислення дитини раннього віку.
- 90. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника
- Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
- Розвиток планування діяльності та операцій мислення
- 91. Розвиток міркувань дошкільника.
- 92. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ.
- 93. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення.
- 94. Зародження уяви в ранньому дитинстві.
- 95. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці.
- 96. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.
- 97. Уява старшого дошкільника.
- 98. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.
- 99. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці.
- 100. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві.
- 101.Емоційний розвиток у віці 3-7 років.
- 102. Характеристика етичних почуттів дошкільника.
- 103. Розлади емоційної сфери дошкільників .
- 104. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку.
- 105. Розвиток волі у дошкільному віці .
- 106. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів.
- 107. Психолого-педагогічні умови розвитку волі.
- 108. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці.
- 109. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві.
- 110. Розвиток самооцінки у дошкільника.
- 111. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника.
- 112. Психолого-педагогогічні умови розвитку самосвідомості.
- 113 Передумови етичного розвитку у немовлячому віці.
- 114. Етичний розвиток у ранньому дитинстві.
- 115. Розвиток моральної свідомості дитини 3–7 років.
- 116. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої.
- 117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.
- 118. Недоліки етичного розвитку дошкільників.
- 120. Розвиток здібностей дошкільника.
- 121. Психологічні особливості ранньої обдарованості.
- 122. Психологічні особливості темпераменту дітей від народження до 7 років.
- 123. Особливості поведінки дітей з різними типами темпераменту.
- 124. Індивідуальний підхід у вихованні дітей з різними типами темпераменту.
- 125. Соціальна ситуація розвитку дитини прри переході їз дитячого закладу в школу.
- 126. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання.
- 127. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.
- 128. Вольова готовність дити виконувати вимоги школи.
- 129. Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища.
- 130. Психофізичні особливості дитини, яка вступає до школи.
- 131. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання.
- 132.Діяльність молодшого школяра.
- 133. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра .
- 134. Емоційно-вольові процеси молодшого школяра.
- 135. Особистість молодшого школяра.
- 137. Криза підліткового віку.
- 138. Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка.
- 139. Взаємини підлітка з оточуючими.
- 140.Взаємини підлітка з дорослими.
- 141. Взаємини підлітка з ровесниками.
- 142. Особливості навчальної діяльності підлітка.
- 143. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- 144. Загальна характеристика раннього юнацького віку.
- 145. Система спілкування і взаємин у старшокласників.
- 146. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника.
- 147. Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
- 148. Розвиток самосвідомості старшокласника.