30. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об’єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його предметна діяльність, то дошкільник по-іншому сприймає життя дорослих. Тепер значно більше уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій. Дошкільник значно глибше розуміє оточуюче соціальне життя, ніж дитина раннього віку, а тому на шляху його прилучення до дорослого життя він вже не задовольняється наслідуванням дій дорослих, а прагне засвоїти їхні соціальні функції. Проте його можливості не дозволяють досягти цього у реальності, головним способом прилучення дошкільника до життя дорослих починає виступати сюжетно-рольова гра, в якій дитина стає «лікарем»,«учителем», «водієм».
У сюжетно-рольовій грі, творчій за своєю природою, діти самостійно визначають її сюжет та зміст, які зумовлюють основні лінії розгортання гри за певним задумом дітей. Сюжет є важливою складовою структури сюжетно-рольової гри. Він визначається тим колом явищ дійсності, які знаходять відображення у грі. Дитина обирає, насамперед, ті сюжети, які постійно мають місце в її житті: гра «у сім’ю», «лікарню», «магазин», пошту», перевезення пасажирів різними видами транспорту тощо. У сюжеті ігор переплітаються спогади про реальні події життя дітей та фантастичні елементи з казок, кінофільмів і мультфільмів. До кінця дошкільного віку виникають сюжети – композиції, в яких відображаються різні та водночас пов’язані між собою сфери дійсності: діти одночасно граються «у сім’ю», «лікарню», «школу». Персонажі гри переходять із ситуації в ситуацію, не змінюючи свого основного складу.
Змістом гри є той момент дійсності й відносин між дорослими, що виділяється у відповідній сфері дійсності як найбільш значущий у розумінні дітей та відтворюється ними у грі.
У грі діти виконують різноманітні ролі, кількість яких з віком зростає приблизно до 10. Не всі ролі даються дошкільнику однаково добре, 2–3 з них вирізняються як улюблені. Отже, сюжетно-рольова гра формує в дитини навички соціальної перцепції та взаємодії, навчає дитину цінувати позитивні взаємини між людьми, розкриває взаємозалежність між ними. Рольова поведінка закріплюється за допомогою встановлення правил гри. Нездатність дитини виконувати роль водночас означає невиконання правил гри, які засуджуються однолітками, вони відмовляються продовжувати таку гру. Відлучення дитини від гри слугує орієнтуючим фактором: дитина намагається виконати вимоги одноліток, щоб бути прийнятою у гру. А щоб бути прийнятою у гру, необхідно діяти за правилами, тобто дитина змушена підпорядковувати свої бажання, безпосередні імпульси вимогам оточуючих. Чим старше дитина, тим більше прагне до спільної з однолітками гри, тим більше схильна погодитися виконувати непривабливу роль заради того, щоб увійти до ігрового об’єднання. Вона стримує свої особисті бажання і підкоряється вимогам інших дітей. У виборі партнерів для спільних ігор дошкільники керуються своїми симпатіями, етичними якостями ровесника, його ігровими вміннями. Важливе значення має наявність в однолітка привабливих ігрових предметів.
Реальні відносини між дітьми розгортаються як в сюжетно-рольовій грі, так і поза нею. У контексті сюжетно-рольової гри їх змістом виступає організація гри дітьми: вибір сюжету, підбір замінників, атрибутів, розподіл ролей, узгодження суперечливих питань по ходу гри. Діти оцінюють ігрові дії один одного, дають певні вказівки стосовно виконання ролі. Часто реальні відносини суперечать рольовим. Так, один з дітей виконує роль вчителя й дає вказівки «учневі». Проте у реальних відносинах «учень» виступає із зауваженнями на адресу неправильної, на його думку, поведінки «вчителя». Між дітьми часто виникають конфліктні ситуації щодо розподілу ролей. У молодших школярів такі ситуації переважно закінчуються виходом з гри одного з дітей. Старші дошкільники погоджуються і на виконання небажаної для себе ролі заради збереження стосунків з ровесником. По ходу гри переважають рольові взаємини дітей, а реальні відбуваються на етапі організації гри та у її ході як окремі фрагменти-включення у зміст рольових взаємин дітей.
31. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника.
Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С.Л.Новосьолова та ін. Образ дорослого, його соціальних взаємин та ролей набуває у дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об’єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його предметна діяльність, то дошкільник по-іншому сприймає життя дорослих. Тепер значно більше уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій: батько – водій автобуса, він перевозить людей, приносячи цим користь; мама – вчителька, яка навчає дітей писати й читати тощо. Дошкільник значно глибше розуміє оточуюче соціальне життя, ніж дитина раннього віку, а тому на шляху його прилучення до дорослого життя він вже не задовольняється наслідуванням дій дорослих, а прагне засвоїти їхні соціальні функції. Проте його можливості не дозволяють досягти цього у реальності, головним способом прилучення дошкільника до життя дорослих починає виступати сюжетно-рольова гра, в якій дитина стає «лікарем»,
«учителем», «водієм». Слід відзначити важливу ознаку сюжетно-рольової гри – її само-
діяльний характер. Д. В. Менджерицька на цій підставі вважала за необхідне такі ігри називати творчими, оскільки вони виникають за власним почином та задумом дітей. Сюжетно-рольова гра слугує на етапі дошкільного віку провідним засобом соціалізації дитини, у ході якої в неї формуються важливі психічні функції та особистість. Відображення життя дорослих у сюжетно-рольовій грі набуває значно складнішого змісту, ніж в іграх предметних. Головним об’єктом при цьому вже виступає не просто зовні представлена предметна діяльність дорослих, а внутрішні зв’язки між ними, суспільний розподіл праці та взаємообмін результатами діяльності; позиція кожного дорослого у широкому соціальному контексті та координованість цих позицій різних людей.
- 1. Предмет і структура дитячої психології.
- 2. Поняття, що характеризують онтогенез людини (дозрівання, розвиток, формування, становлення, навчання і виховання).
- 3. Основні закономірності психічного розвитку людини.
- 4. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
- 5. Принципи вивчення психіки дитини.
- 6. Класифікація методів дитячої психології.
- 7. Спостереження як метод дитячої психології.
- 8. Експеримент у дитячій психології.
- 9.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
- 10. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом.
- 11.Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві.
- 12. Дитяча психологія в Радянському Союзі.
- 13. Дитяча психологія в Україні
- 14 Передісторія дитячої психології в Україні.
- 15.Розвиток дитячої психології в Україні хіх-хх ст.
- 16.Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном.
- 17.Поняття віку та характеристика його у психології.
- 18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.
- 19. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
- 20. Особливості психічного розвитку в дитинстві
- 21. Психічний розвиток новонародженої дитини
- 22.Психічний розвиток дитини першого року життя
- 23.Психічний розвиток дитини раннього віку
- 24. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
- 25. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
- 26. Форми спілкування у дошкільному віці.
- 27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.
- 28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.
- 29. Розвиток гри у дитини до 3-х років.
- 30. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
- 32. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри.
- 34. Взаємовідносини дошкільників в грі.
- 35. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника.
- 36. Характеристика ігор з правилами у дошкільника.
- 37. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- 38. Формування передумов рольової гри у дошкільника.
- 39. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- 40. Організація сюжетно-рольової гри у дошкільника. Іграшки.
- 41. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.
- 42. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- 43. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- 44. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці.
- 45. Емоційно-практична форма спілкування немовлят.
- 46. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.
- 47. Позаситуативно -ділова форма спілкування дошкільників.
- 48. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.
- 49. Особливості побутової діяльності дитини немовлячого віку.
- 50.Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- 51. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- 52. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.
- 53. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури.
- 57.Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.
- 58.Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.
- 59. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років.
- 60. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника.
- 1)Особливості малюнка дошкільника
- 61.Особливості малюнка дошкільника.
- 62. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини.
- 63.Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці.
- 64. Види уваги у дошкільному дитинстві.
- 65.Особливості уваги дитини немовлячого віку.
- 66.Розвиток уваги у ранньому дитинстві.
- 67.Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.).
- 69.Розвиток мовлення в немовлячому віці.
- 70. Розвиток пасивного мовлення.
- 71.Поява активного мовлення.
- 72.Особливості мовлення дитини раннього віку.
- 73.Засвоєння нових форм та функцій мовлення.
- 74.Перехід від засвоєння лексики до засвоєння грамматики.
- 75.Характеристика мовлення дитини дошкільного віку.
- 76. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника.
- 77. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини.
- 78. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку.
- 79. Сенсорно-перцептивний розвиток дитини від 3 до 7 р.
- 80. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій.
- 81. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання.
- 82. Розвиток різних видів спрйимання дитини від народження до 7 років.
- 83. Початковий етап у розвитку пам’яті.
- 84. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві.
- 85. Види пам'яті у дошкільному віці.
- 86. Виникнення елементів довільності пам’яті.
- 87. Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті.
- 88. Розвиток мислення у немовлячому віці.
- 89. Характеристика мислення дитини раннього віку.
- 90. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника
- Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
- Розвиток планування діяльності та операцій мислення
- 91. Розвиток міркувань дошкільника.
- 92. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ.
- 93. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення.
- 94. Зародження уяви в ранньому дитинстві.
- 95. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці.
- 96. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.
- 97. Уява старшого дошкільника.
- 98. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.
- 99. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці.
- 100. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві.
- 101.Емоційний розвиток у віці 3-7 років.
- 102. Характеристика етичних почуттів дошкільника.
- 103. Розлади емоційної сфери дошкільників .
- 104. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку.
- 105. Розвиток волі у дошкільному віці .
- 106. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів.
- 107. Психолого-педагогічні умови розвитку волі.
- 108. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці.
- 109. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві.
- 110. Розвиток самооцінки у дошкільника.
- 111. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника.
- 112. Психолого-педагогогічні умови розвитку самосвідомості.
- 113 Передумови етичного розвитку у немовлячому віці.
- 114. Етичний розвиток у ранньому дитинстві.
- 115. Розвиток моральної свідомості дитини 3–7 років.
- 116. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої.
- 117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.
- 118. Недоліки етичного розвитку дошкільників.
- 120. Розвиток здібностей дошкільника.
- 121. Психологічні особливості ранньої обдарованості.
- 122. Психологічні особливості темпераменту дітей від народження до 7 років.
- 123. Особливості поведінки дітей з різними типами темпераменту.
- 124. Індивідуальний підхід у вихованні дітей з різними типами темпераменту.
- 125. Соціальна ситуація розвитку дитини прри переході їз дитячого закладу в школу.
- 126. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання.
- 127. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.
- 128. Вольова готовність дити виконувати вимоги школи.
- 129. Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища.
- 130. Психофізичні особливості дитини, яка вступає до школи.
- 131. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання.
- 132.Діяльність молодшого школяра.
- 133. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра .
- 134. Емоційно-вольові процеси молодшого школяра.
- 135. Особистість молодшого школяра.
- 137. Криза підліткового віку.
- 138. Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка.
- 139. Взаємини підлітка з оточуючими.
- 140.Взаємини підлітка з дорослими.
- 141. Взаємини підлітка з ровесниками.
- 142. Особливості навчальної діяльності підлітка.
- 143. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- 144. Загальна характеристика раннього юнацького віку.
- 145. Система спілкування і взаємин у старшокласників.
- 146. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника.
- 147. Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
- 148. Розвиток самосвідомості старшокласника.