logo
Психологія дитяча

127. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.

Готовність до шкільного навчання з боку інтелектуального розвитку дитини полягає у рівні розвитку пізнаваль- них процесів, у якісних особливостях дитячого мислення. З цього по- гляду бути готовим до шкільного навчання означає: вміти виділяти істотне; порівнювати, бачити подібне й відмінне; міркувати, знаходи- ти причини явищ, робити висновки. Навчати цим вмінням слід на основі розвитку пізнавальних процесів – пам’яті, сприйняття, мислення, уяви.

У старшому дошкільному віці дитина може розв’язувати задачі, оперуючи образами, без участі практичних дій. Така форма мислення називається наочно-образною.

Основна умова розвитку мислення дошкільника, як і розвитку його особистості в цілому – спілкування з дорослим. У спілкуванні з дорослим формується той запас знань, з яким дитина повинна приходити в школу. Сюди входить:

  1. Знайомство дошкільників із простими фізичними явищами.

  2. уявлення про події і яви- ща суспільного життя. Варто розкривати дітям спільний, колектив- ний характер праці, уявлення про взаємодопомогу, гуманність, па- тріотизм. Це основа всієї системи перших уявлень дошкільників про суспільство.

  3. Знання елементів грамоти включає вміння звукового аналізу, вміння бачити відразу дві букви. Математична підготовка включає формування певних уявлень (про кількість, кількісні відношення, дії рахунку, про задачу, величини, їхнє вимірювання).

Отже, розумова готовність включає, з одного боку, певний рівень розвитку сприйняття, пам’яті, мислення; з іншого – певний запас знань про навколишній світ.