79. Сенсорно-перцептивний розвиток дитини від 3 до 7 р.

Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій

Сенсорні еталони – це психічні образи, що містять уявлення про чуттєво сприймані властивості об’єктів. Це поняття запропонував О.В.Запорожець на початку 60-х рр. ХХ ст. Основне місце в сенсорному розвитку дитини починаючи з 3 років займає оволодіння сенсорними еталонами кольору, форми, величини.

Властивості сенсорних еталонів:

• узагальненість (у них закріплені найістотніші, головні якості);

• усвідомлюваність (за образом-еталоном закріплено назву – слово);

• системність (фонеми рідної мови, спектр кольорів, шкала музичних звуків, система геометричних форм і ін.).

Етапи засвоєння сенсорних еталонів (за Л. А. Венгером):

1. До 1 року виникають «сенсомоторні передеталони»(неусвідомлювані способи виділення просторових властивостей предметів за допомогою рухів тіла, руки, спочатку з реальним предметом, а потім з уявним);

2. Протягом 2–3 р. виникають «предметні передеталони»(виступають конкретні предмети-мірки, використовувані у ході практичного співвіднесення предметів за певними ознаками (передовсім, за формою й величиною)).

3. Після 3 років у ході продуктивних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, ліплення) з’являються власне сенсорні еталони.

Л. А. Венгер встановив що, протягом дошкільного віку практична дія з матеріальним об’єктом «розщеплюється» на орієнтувальну і виконавську частини. На основі орієнтувальної складової ігрового маніпулювання предметами виникають власне обстежувальні дії, спеціально спрямовані на з’ясування призначення частин предмету, їх рухливості та зв’язку між собою. Провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника на основі зорового аналізатора є акт роздивляння, який набуває самостійного значення, бо не пов’язаний із предметними діями. Дитина по-різному обстежує предмет – відповідно до задачі. Дотикові обстежувальні дії виступають допоміжними. Їх значення зростає, якщо зір не забезпечує виявлення властивостей предмету (у темряві, для обстеження сторін, недосяжних для зору тощо).

Розвиток спостереження –цілеспрямованого сприймання

У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження – цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. На розвиток спостереження впливає зростання допитливості дитини,яку у 4–5 років називають «чомучкою». Її пізнання стає позаситуативним. Пізнання не тільки розширюється, але й поглиблюється: дошкільник починає відкривати нове в знайомих об’єктах: квітка не просто червона, запашна, а в’яне, якщо її залишити без води. У старшого дошкільника спостереження набуває дослідницької

спрямованості, проводиться з метою встановлення чогось для дитини невідомого.

Постановці та збереженню мети спостереження сприяє формулювання її за допомогою мови. Вдосконалюється пояснювальне та описове мовлення. Зростає осмисленість сприймання, воно категоризується. Процес інтерпретації сприйманого набуває варіативності та гіпотетичності.