18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.

Л. С. Виготський вирізняв три типи періодизацій психічного розвитку:

– за зовнішнім критерієм ; – за однією ознакою дитячого розвитку ; – за системою суттєвих особливостей дитячого розвитку.

Періодизації психічного та особистісного розвитку поділяються на часткові (охоплюють частину життя) і повні (охоплюють все життя людини).

Шарлотта Бюлер вирізняє наступні періоди:

• до 16–20 рр. Відсутність сім’ї, професійного та життєвого шляху;

• від 16–20 до 25–30 рр. Попереднє самовизначення, створення сім’ї;

• від 25–30 до 45–50 рр. Зрілість, сім’я, суспільне визнання, наявність конкретних життєвих цілей, самореалізація;

• від 45–50 до 65–70 рр. Старіння, душевна криза, зникнення самовизначення;

• від 65–70 рр. Старість, відсутність соціальних зв’язків, втрата цілей, самозавершеність.

Концепція розвитку особистості Еріка Еріксона :

Грудна фаза – до 1 р. Головна особа на цій фазі – мати. Основне завдання полягає у виробленні ще неусвідомленого почуття «базової довіри» немовляти до зовнішнього світу. Головний метод — турбота і любов батьків.

Повзункова фаза – до 3-х років. Головні особи – батьки. У дитини формується відчуття самостійності та особистої цінності або ж їх протилежність — сором’язливість і сумніви в собі.

Дошкільна фаза – до 6 років. Значущі особи – батьки, брати, сестри. Формується ініціативність. Закладається почуття справедливості, прагнення виконувати правила.

Передпубертатна фаза – до 12 років. Головні особи – в шкільному середовищі, сусіди. Розвиваються почуття підприємливості та ефективності, цілеспрямованість.

Юність – до 18 р. Значущі оточуючі – ровесники. З’являється відчуття власної унікальності, відмінності від інших.

Рання зрілість. Значущі особи – друзі. З’являється потреба і здатність до інтимного психологічного контакту з іншою людиною, зокрема й до сексуальної близькості.

Середній вік. Провідні цінності – професія, батьки. Особистість відзначається творчою діяльністю і почуттям продуктивності, що поширюються на сфери професійної праці, турботи про інших людей, зокрема про дітей.

Пізня зрілість. Значуще оточення – людство, близькі. Поява почуття повноти життя, виконаного обов’язку, завершеності шляху.