142. Особливості навчальної діяльності підлітка.

Ускладнення змістовного боку знань вимагає від учнів і досконаліших способів їх здобуття. Зростає рівень абстрагування і узагальнення, формуються системи прямих і зворотних логічних операцій, міркувань і умовиводів, які стають більш усвідомленими, обгрунтованими й логічно досконалішими.

Відбувається перехід зовнішніх дій у внутрішній, мислений план, формуються розумові дії, виступаючи компонентами вмінь учитись. Якісних змін зазнає і мотивація учіння підлітків. У підлітковому віці спостерігається зниження успішності, інтересу до учіння. Причини цього явища:

• школа приваблює не стільки навчальною діяльністю, скільки можливістю спілкування з ровесниками; • розширюється коло джерел інформації, життєвих зв’язків; • нові вимоги в середній школі – поява нових вчителів, зростають вимоги до самостійності в навчальній діяльності; • внаслідок актуалізації професійного вибору підліток поділяє навчальні предмети на «важливі і неважливі».

Ставлення підлітка до навчання переважно залежить від особи вчителя, тому диференціюється щодо різних предметів, які учень поділяє на «цікаві і нецікаві».

Учіння для підлітка набуває особистісного змісту, перетворюється у самоосвіту. Це проявляється у наступних фактах.

• Зміст учіння розширюється, виходить за межі шкільної програми за власною ініціативою підлітка.

• З’являються мотиви професійної підготовки, незадоволеність власними знаннями; мотиви обов’язку, відповідальності та престижу без зв’язку з пізнавальною мотивацією не забезпечують високих учбових успіхів.

• Оволодіння основами наук (математика, фізика, хімія), які вимагають достатнього інтелектуального розвитку і самостійної навчальної роботи.