logo search
Психологія дитяча

104. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку.

Воля – психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей. Виготський Л. С. розглядав вольову поведінку соціальною як за змістом, так і за механізмами. Провідну роль у соціальній зумовленості волі він вбачав у мовленнєвому спілкуванні дитини з дорослими. Спочатку дорослі за допомогою слова регулюють поведінку дитини, а поступово дитина сама починає регулювати її. Слово стає не тільки засобом спілкування,але й засобом організації своєї поведінки.

В. І. Аснін вирізняє три види регуляції дій: мимовільну (перше півріччя життя), довільну (початок другого півріччя), власне вольову (після 3-х років).

Для здійснення вольової регуляції дитина, по-перше, повинна володіти вольовими вміннями, що полягають у довільному, усвідомленому застосуванні прийомів організації дій в умовах подолання перешкод. По-друге, для здійснення вольової поведінки дитина повинна праг- нути дотримання певних норм поведінки, керуватись моральними уявленнями. Такі вміння, а отже і воля виникають після 3-х років. Водночас, передумови вольової регуляції закладаються на попередніх етапах розвитку.

Вже на першому році життя інтенсивно розвиваються довільні рухи, насамперед, хапальні та пошукові. Засвоєння рухових навичок у переддошкільника виступає побічним продуктом предметної діяльності. У молодшого дошкільника вперше оволодіння рухами стає окремою метою, якою слугує сенсомоторний образ.

У ранньому віці формуються окремі елементи розгорнутої вольової поведінки. Спроможність самостійно ставити цілі та досягати їх проявляється як цілеспрямованість. Перші прояви цілеспрямованості виникають у формі довільних рухів вже у немовляти, яке намагається вхопити іграшку, тягнеться до неї, пристосовує свою руку відповідно до форми й величини іграшки тощо.

Близько 3-х років у зв’язку з розвитком особистісної дії й самосвідомості у переддошкільника виникає внутрішня цілеспрямованість у формі власних бажань, висловлюваннях як «я хочу» або «я не хочу».