57.Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.

 До основних видів праці, що виникають у ранньому та дошкільному вікових періодах належать:

1)Першим різновидом трудової діяльності, яким оволодіває дитина раннього віку, є праця з самообслуговування, що вимагає від дитини включення в основні гігієнічно-побутові процеси: дотримання чистоти власного тіла, одягу; вміння самостійно приймати їжу; застеляти ліжко.

2)Праця з самообслуговування тісно пов’язана із господарсько-побутовою. Різниця між ними полягає у тому, що самообслуговування спрямоване на задоволення особистих фізіологічних потреб дитини, а у побутовій праці об’єктами стають побутові предмети. Оскільки дитину спочатку приваблює зовнішній бік побутових процесів, то вона значно краще виконує побутову працю при наявності в неї таких атрибутів, як  фартушок, хустинка, щітка.

3)Праця в природі, зміст якої складає догляд за живими об’єктами – тваринками, пташками, рослинами. Дитина помічає, що особливо залежні від людського догляду домашні тварини й рослини. У дитини розвивається бережне й дбайливе ставлення до природи, закладаються елементи екологічних знань та уявлень про біологічні ланцюжки та взаємозалежності..

4)Ручна праця, спрямована на обробіток певних предметів: пошиття з тканини виробу, склеювання з паперу ляльки, складання з дощечок коробочки тощо. Структура ручної праці має виразний творчий характер, передбачає розробку задуму та наступне його втілення.

Форми організації трудової діяльності за (за Д. В. Сергєєвою).

1. У дітей раннього і молодшого дошкільного віку формою організації виступає спільна з дорослим праця. Дорослий вчить дитину трудовим умінням, постійно контролює процес праці, показує послідовність дій, допомагає досягти результату.

 2. Доручення як форма організації праці дитини використовується з 3-х р. У дорученні дорослий формулює мету, обгрунтовує її значущість, виділяє кінцевий результат і способи його досягнення.

3. Певну міру ініціювання містить така форма організації праці дитини, як обов’язок. Ініціатива дитини полягає у виконанні звичної справи систематично без нагадувань дорослого. Коли трудова справа перетворюється на звичку, дитина сама вибирає умови, засоби і шляхи досягнення результату, організовує і контролює процес праці.

4. Суб’єктність дитини найповніше розкривається у праці за власною ініціативою. Ця форма організації праці дитини виникає за умови позитивного ставлення дорослого до проявляться на трудову діяльність з ігрової, де ініціатива дитини проявляться насамперед й найповніше.