III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
■ 1. Безпека людини в контексті концепції ООН про стійкий розвиток людства
Стійким розвитком називають процес змін, в якому використання ресурсів, напрямок інвестицій, орієнтація науково-технічного розвитку угоджені одне з одним і сприяють задоволенню потреб людства. Стійкий розвиток тісно пов'язаний із забезпеченням безпеки й здоров'я людини.
Концепція стійкого розвитку з'явилася внаслідок об'єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної та екологічної.
Економічний підхід до концепції стійкості розвитку має на увазі оптимальне використання обмежених ресурсів з урахуванням різних економних технологій. Соціальна складова стійкості розвитку зорієнтована на людину й спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, а також розмаїтості культур. У рамках концепції людського розвитку людина є не об'єктом, а суб'єктом цього розвитку. Екологічна складова спрямована на збереження цілісності біологічних і фізичних природних систем та збереження біорізноманіття.
До виникнення концепції стійкого розвитку призвели соціально-економічні й екологічні передумови. Основною соціально-економічною передумовою цієї концепції стала «філософія споживання», спираючись на яку людство впродовж багатьох століть жило під гаслами «людина — цар природи» та «споживання заради процвітання». Панування ресурсоруйнівних технологій визначалося пріоритетом економічної вигоди та ілюзією невичерпності ресурсного потенціалу. Унаслідок такого способу господарювання ресурси майже вичерпалися, почалася деградація природного середовища. Людство зіштовхнулося з глобальними екологічними проблемами, кризами й катастрофами, які стали екологічними передумовами виникнення концепції стійкого розвитку.
У 1972 році Конференція ООН у Стокгольмі показала, що у світі існують протиріччя в поглядах на процес розвитку в індустріально розвинених державах і державах, що розвиваються: перші прагнули екологізації, проведення робіт з очищення планети, другі — економічного розвитку, подолання бідності. У 1983 році була створена Міжнародна комісія з навколишнього середовища й розвитку (МКНСР), що висловила думку про необхідність об'єднання напрямку розвитку обох груп держав. Як наслідок, з'явилося поняття «стійкий розвиток».
Говорячи про стійкий розвиток, слід розуміти те, що саме може й має розвиватися стійко. Це — суспільство, економічна система, навколишнє середовище.
Стійкий розвиток навколишнього природного середовища — це чисте повітря, вода, ґрунт, діючі природні системи, тобто збереження здатності природи до самовідновлення.
Стійкий соціальний розвиток передбачає об'єднання всіх соціальних, етнічних, вікових груп для участі в керуванні розвитком території, справедливий розподіл роботи, прибутку, соціальних благ, створення безпеки й благополуччя.
Стійкий розвиток економічної системи включає використання ефективних методів ведення господарства (у всіх галузях промисловості й сільського господарства), спрямованих на підвищення якості використання ресурсів. Це ресурсоохоронні технології, товари й послуги високої якості.
Процес розвитку всіх трьох складових є взаємозалежним і взаємо-обумовленим.
Стійкий розвиток соціальної й економічної підсистем стає можливим тільки за умови підтримки стійкого розвитку екологічної підсистеми.
■ 2. Концепція людського розвитку
У Доповіді Президії ООН про людський розвиток (1990 р.) «Концепція й вимір людського розвитку» зазначено: «Людський розвиток — це процес розширення можливостей людини. Найважливіші з них — це можливість прожити довге й здорове життя, одержати знання і мати гідний рівень життя. І якщо ці можливості недоступні, то й багато інших можливостей залишаються недоступними».
Концепція людського розвитку розглядає інвестування в розвиток людини як двосторонній процес. З одного боку, це розширення людських можливостей шляхом зміцнення здоров'я, отримання знань, удосконалення професійних навичок. З іншого боку, це процес використання людьми набутих ними здатностей для продуктивних цілей, культурної, політичної діяльності.
Поява концепції людського розвитку мотивована турботою про свободу, добробут і достоїнство людини в суспільстві.
Концепція людського розвитку базується на чотирьох основних принципах:
Продуктивність — можливість підвищувати продуктивність своєї діяльності, брати повноцінну участь у процесі формування доходу й працювати за грошову винагороду. Тому економічне зростання — це одна зі складових моделей розвитку людського потенціалу.
Рівність як рівні вихідні можливості людей. Усі бар'єри, що перешкоджають цьому в економічному й політичному житті, потрібно ліквідувати.
Стійкість — доступ до можливостей має бути забезпечений не тільки нинішнім, але й майбутнім поколінням.
Розширення можливостей, яке передбачає, що розвиток здійснюється зусиллями людей, а не тільки в інтересах людей. Вони повинні постійно розширювати свою участь у процесі прийняття рішень, а також в інших процесах, що визначають їхнє життя.
Мета розвитку полягає в створенні сприятливих умов для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і сповненим творчості.
Найважливіший аспект якості життя — свобода й захищеність людини від різних небезпек і загроз, ступінь її уразливості від сучасних ризиків. Концепція розвитку людини визначає людську безпеку як можливість використовувати право вибору в умовах свободи й безпеки, а також цілковита впевненість у тому, що ці можливості збережуться й завтра.
Виокремлюють два основні аспекти безпеки людини:
- 9 Клас
- Тема 1. Феномен життя і здоров'я людини
- Хід уроку
- I. Організаційний етап
- II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Тема 2. Життя й здоров'я людини
- Хід уроку
- I. Організаційний етап
- II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- Практична робота № 1
- Хід роботи
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- I. Організаційний етап
- II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- Практична робота № 2
- Хід роботи
- 2. Визначення стану організму за допомогою об'єктивних показників.
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- I. Організаційний етап
- II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- Вивчення нового матеріалу
- 2. Вплив нікотину на репродуктивне здоров'я підлітків
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- Практична робота № 3
- Хід роботи
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- III. Вивчення нового матеріалу
- 3. Способи оцінки прогресу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- Практична робота № 4
- Хід роботи
- 2. Заповнення таблиці.
- 3. Формулювання висновків.
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- Практична робота № 5
- Хід роботи
- 2. Виконання вправ на розвиток пам'яті
- 3. Анкетування.
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- I. Організаційний етап
- II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
- Практична робота № 6
- Хід роботи
- V. Самостійна робота учнів
- VI. Домашнє завдання
- VII. Підбиття підсумків уроку
- Хід уроку
- Організаційний етап
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- III. Вивчення нового матеріалу
- Хід уроку
- I. Організаційний етап
- 12. Духовне самопочуття — це: