III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

■ 1. Безпека людини в контексті концепції ООН про стійкий розвиток людства

Стійким розвитком називають процес змін, в якому використання ресурсів, напрямок інвестицій, орієнтація науково-технічного розвитку угоджені одне з одним і сприяють задоволенню потреб людства. Стійкий розвиток тісно пов'язаний із забезпеченням безпеки й здоров'я людини.

Концепція стійкого розвитку з'явилася внаслідок об'єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної та екологічної.

Економічний підхід до концепції стійкості розвитку має на увазі опти­мальне використання обмежених ресурсів з урахуванням різних економних технологій. Соціальна складова стійкості розвитку зорієнтована на людину й спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, а також розмаїтості культур. У рамках концепції людського розвитку людина є не об'єктом, а суб'єктом цього розвитку. Екологічна складова спрямована на збереження цілісності біологічних і фізичних природних систем та збе­реження біорізноманіття.

До виникнення концепції стійкого розвитку призвели соціально-економічні й екологічні передумови. Основною соціально-економічною пере­думовою цієї концепції стала «філософія споживання», спираючись на яку людство впродовж багатьох століть жило під гаслами «людина — цар при­роди» та «споживання заради процвітання». Панування ресурсоруйнівних технологій визначалося пріоритетом економічної вигоди та ілюзією неви­черпності ресурсного потенціалу. Унаслідок такого способу господарювання ресурси майже вичерпалися, почалася деградація природного середовища. Людство зіштовхнулося з глобальними екологічними проблемами, кризами й катастрофами, які стали екологічними передумовами виникнення кон­цепції стійкого розвитку.

У 1972 році Конференція ООН у Стокгольмі показала, що у світі іс­нують протиріччя в поглядах на процес розвитку в індустріально розвине­них державах і державах, що розвиваються: перші прагнули екологізації, проведення робіт з очищення планети, другі — економічного розвитку, подолання бідності. У 1983 році була створена Міжнародна комісія з нав­колишнього середовища й розвитку (МКНСР), що висловила думку про необхідність об'єднання напрямку розвитку обох груп держав. Як наслідок, з'явилося поняття «стійкий розвиток».

Говорячи про стійкий розвиток, слід розуміти те, що саме може й має розвиватися стійко. Це — суспільство, економічна система, навколишнє середовище.

Стійкий розвиток навколишнього природного середовища — це чисте повітря, вода, ґрунт, діючі природні системи, тобто збереження здатності природи до самовідновлення.

Стійкий соціальний розвиток передбачає об'єднання всіх соціальних, етнічних, вікових груп для участі в керуванні розвитком території, спра­ведливий розподіл роботи, прибутку, соціальних благ, створення безпеки й благополуччя.

Стійкий розвиток економічної системи включає використання ефек­тивних методів ведення господарства (у всіх галузях промисловості й сільсь­кого господарства), спрямованих на підвищення якості використання ресур­сів. Це ресурсоохоронні технології, товари й послуги високої якості.

Процес розвитку всіх трьох складових є взаємозалежним і взаємо-обумовленим.

Стійкий розвиток соціальної й економічної підсистем стає можливим тільки за умови підтримки стійкого розвитку екологічної підсистеми.

■ 2. Концепція людського розвитку

У Доповіді Президії ООН про людський розвиток (1990 р.) «Концепція й вимір людського розвитку» зазначено: «Людський розвиток — це процес розширення можливостей людини. Найважливіші з них — це можливість прожити довге й здорове життя, одержати знання і мати гідний рівень життя. І якщо ці можливості недоступні, то й багато інших можливостей залишаються недоступними».

Концепція людського розвитку розглядає інвестування в розвиток людини як двосторонній процес. З одного боку, це розширення людських можливостей шляхом зміцнення здоров'я, отримання знань, удосконален­ня професійних навичок. З іншого боку, це процес використання людьми набутих ними здатностей для продуктивних цілей, культурної, політичної діяльності.

Поява концепції людського розвитку мотивована турботою про свобо­ду, добробут і достоїнство людини в суспільстві.

Концепція людського розвитку базується на чотирьох основних прин­ципах:

Продуктивність — можливість підвищувати продуктивність своєї діяльності, брати повноцінну участь у процесі формування доходу й пра­цювати за грошову винагороду. Тому економічне зростання — це одна зі складових моделей розвитку людського потенціалу.

Рівність як рівні вихідні можливості людей. Усі бар'єри, що пере­шкоджають цьому в економічному й політичному житті, потрібно лікві­дувати.

Стійкість — доступ до можливостей має бути забезпечений не тільки нинішнім, але й майбутнім поколінням.

Розширення можливостей, яке передбачає, що розвиток здійснюється зусиллями людей, а не тільки в інтересах людей. Вони повинні постійно розширювати свою участь у процесі прийняття рішень, а також в інших процесах, що визначають їхнє життя.

Мета розвитку полягає в створенні сприятливих умов для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і сповненим творчості.

Найважливіший аспект якості життя — свобода й захищеність люди­ни від різних небезпек і загроз, ступінь її уразливості від сучасних ризиків. Концепція розвитку людини визначає людську безпеку як можливість ви­користовувати право вибору в умовах свободи й безпеки, а також цілковита впевненість у тому, що ці можливості збережуться й завтра.

Виокремлюють два основні аспекти безпеки людини: