III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

■ 1. Права людини та її безпека

Права людини є найвищою цінністю, що визнана світовою спільно­тою. За людиною визнане право бути вільною особистістю. Свобода — не­обхідна умова розвитку особистості. Існують, наприклад, цивільні права людини — це група прав, що втілюють індивідуальну свободу людини як особистості.

Кожна людина має право на життя й право на честь і гідність осо­бистості, право на свободу й особисту недоторканність, право на охорону приватного життя, свободу думки, совісті, релігії, право на рівність перед законом та інші права. Людина має право на економічну, продовольчу, еко­логічну, особисту, суспільну, політичну безпеку.

■ 2. Економічна, продовольча, екологічна, особиста, суспільна, політич­на безпека людини

Поняття безпека людини означає забезпечення захисту фундаменталь­них прав і свобод, що становлять основу життя людини. Це означає також і забезпечення захисту людей від надзвичайних і широко розповсюджених загроз або ситуацій. Безпека людини передбачає створення політичних, со­ціальних, природоохоронних, економічних і культурних систем, які допо­магають вижити в критичних ситуаціях і забезпечують благополуччя та гідне повсякденне життя людей.

Безпека передбачає, що розвиток людства служить інтересам люди­ни й розширенню її можливостей як учасника процесу розвитку. Розвиток людини — це процес розширення свободи вибору. Це можливість вибрати довге й здорове життя, здобувати знання й мати доступ до ресурсів, необ­хідних для підтримки гідного рівня життя.

Важливою ознакою якості життя є захищеність людини від різних не­безпек і загроз. Існують різні аспекти безпеки людини.

Економічна безпека означає забезпеченість доходом, достатнім для за­доволення насущних потреб.

Продовольча безпека — це доступність основних продуктів харчування.

Екологічна безпека передбачає захист від екологічних катастроф та екологічного забруднення, наявність чистого повітря й води. Вона також пов'язана з можливістю проживання в екологічно чистому середовищі й придбання екологічно безпечної їжі.

Безпека для здоров'я означає можливість жити в безпечному для здоров'я довкіллі, доступність ефективного медичного обслуговування.

Особиста безпека — це свобода й захист окремої людини від загроз насильства.

Політична безпека пов'язана з можливістю жити в тому суспільстві, що визнає основні права людини.

Громадська й культурна безпека передбачає захист культурного різно­маніття й суспільного розвитку від руйнівних тенденцій.

■ 3. Створення безпечних умов існування з урахуванням індивідуаль­них особливостей

Загрози безпеці людини можуть бути різними. Одні загрози однакові для всіх людей, такі, наприклад, як тероризм, екологічні катастрофи, зло­чинність, хвороби. Інші загрози можуть становити небезпеку для певної групи людей, наприклад насильство над жінками й дітьми. Є загрози три­валі й короткочасні, глобальні й регіональні, природного характеру й ан­тропогенного. Одним загрозам можна запобігти повністю, іншим — тільки частково, третім неможливо запобігти зовсім, наприклад землетрусу. Своє­часне попередження загроз безпеці людини здатне або пом'якшити негатив­ні наслідки, або запобігти їм.

Пряме кількісне вимірювання безпеки людини неможливе, є тільки непрямі показники. Слід ураховувати те, що безпека людини визначаєть­ся не тільки ризиками великомасштабних аварій і катастроф, але також і ризиками повсякденного життя. Прискорення ритму життя й підвищен­ня нестабільності розвитку сприяють росту уразливості людини саме в по­всякденному житті. Ризики втрати робочого місця, доходів, забруднення довкілля, хвороб, загрози насильства стають усе більш актуальними для кожної людини.

Людина вчиться протистояти загрозам. Для одержання своєчасної інформації про загрози створена система своєчасного попередження — моніторинг безпеки людини. Наприклад, при оцінці економічної безпеки першочергове значення мають показники безробіття. Безробіття — це один з головних індикаторів економічної безпеки людини. Добре оплачувана ро­бота є головною умовою запобігання загрози бідності та її наслідків.

Загроза продовольчій безпеці оцінюється на основі аналізу добового споживання калорій, за допомогою індексу виробництва продуктів харчу­вання на душу населення та інших показників.

Загроза екологічній безпеці визначається рівнем радіаційного забруд­нення, хімічного забруднення навколишнього середовища, геомагнітними й електромагнітними випромінюваннями.

До загроз безпеки здоров'я належать неповноцінне харчування, небез­печні для здоров'я умови праці, малі й нестабільні доходи, бідність, зни­ження доступу до ефективного медичного обслуговування.

Загрози особистій безпеці пов'язані з природними й техногенними аваріями та катастрофами, ризиком нещасних випадків на виробництві, на транспорті, у побуті, на дорогах. Ріст злочинності також є чинником загрози особистій безпеці.

Військові та бойові дії (війни між державами, етнічні, релігійні, по­літичні конфлікти із застосуванням військової сили) також становлять без­посередню небезпеку для життя людини.

Загрози політичній безпеці характеризуються політичними пересліду­ваннями, катуваннями, жорстоким поводженням, репресіями з боку держа­ви стосовно окремих осіб і груп людей.

Загрози культурній й суспільній безпеці викликають руйнування тра­диційних спільнот — сім'ї, громади, організації, етнічної групи. Зменшен­ня культурного різноманіття має безліч негативних наслідків для прогресу розвитку суспільства.

Для забезпечення безпеки людини створені міжнародні й вітчизняні організації, які спільно діють і здійснюють загальні проекти.

Безпека людини — це найважливіший аспект якості життя. Оціню­ючи загрози, запобігаючи їм, можна створювати безпечні умови для життя, враховуючи індивідуальні особливості кожної людини.

■ 4. Особиста безпека людини та її психологія

У попередженні небезпеки важливу роль відіграє сама людина, особ­ливості її світогляду, моралі. Чим глибше людина розуміє навколишній світ, людей, закони, що діють у соціумі, тим безпечнішою є її позиція. До­свід допомагає їй передбачати наслідки розвитку різних ситуацій, зокре­ма й пов'язані із цим небезпеки. Слід ураховувати те, що стан особистої безпеки послаблюється, якщо людина не оцінює й не передбачає наслідків своїх дій.

Важливим засобом забезпечення особистої безпеки є знання психоло­гічних закономірностей, що управляють поведінкою людей. Ці знання до­зволяють приймати правильні рішення й уникати небезпеки.

Основними регуляторами поведінки людей є совість, сором, провина й відповідальність. Усі вони взаємопов'язані, але первинним і найбільш глибоким є почуття сорому. Людина з дефектом почуття сорому або з його повною відсутністю непередбачувана у своїх учинках та асоціальна. Для неї переживання провини й відповідальності не існують, а відповідні слова є порожнім звуком. Небезпека нерідко пов'язана саме з такими людьми.

Найбільш слабкою з усіх можливих видів захисту є схильність бачити джерело всіх своїх лих і нещасть в інших людях або в обставинах, що не залежать від певної особи. Не випадково стародавня мудрість стверджує: «Ніщо не може торкнутися людини, причиною чого не була б вона сама».

Потужними засобами психологічного захисту від небезпечних ситуа­цій є такі світоглядні настанови:

• навколишній світ не зловмисний і не має на меті завдавати страж­дань;

• із жодною конкретною людиною не може статися нічого такого, що вже коли-небудь не ставалося з безліччю інших людей;

• із кожною конкретною людиною стається саме те, що має статися саме з нею, і не більше того;

• у будь-який і кожній конкретній ситуації людина опиняється не ви­падково й не просто так, а з метою розв'язання певного життєвого завдання, хоча зрозуміти це завдання в більшості випадків украй складно.

Робота в групах. Робота з підручником Учні вивчають відповідні сторінки підручника (§ 10), працюють з ілю­страціями, таблицями, схемами.