Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ

Пізнавальний досвід дитини набуває якісно нової структури. Він стає впорядкованим, системним, організованим. Проявом цього виступає прагнення дитини до осмислення сприйманого, до його пояснення і тоді, коли в неї недостатньо для цього знань. У пошуку відповіді дитина незвичайним чином об’єднує об’єкти, ознаки і властивості, використовує аналогії, намагаючись пояснити невідоме за допомогою відомого. Міркування грунтуються на чуттєвому досвіді, на знайомих літературних творах. Їм властива конкретна образність. Особливістю таких пояснень є анімізм (одухотворення неживих предметів). На кінець дошкільного віку у зв’язку із позаситуативно-особистісною формою спілкування з дорослим виникають пояснення різно манітних моральних ситуацій, міркування дітей з їх приводу.