logo search
Психологія дитяча

27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.

Найважливіше значення у виникненні й розвитку у дітей спілку­вання мають впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого під­носить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів.

Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив на прискорення загального розвитку дітей.

Створення атмосфери доброзичливості, відвертості, емоціональ­ної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з дорослим зале­жить від змісту контактів, адекватного рівню комунікативного роз­витку дитини.

С. В. Корницька пропонує три програми взаємодії дорослого з ди­тиною, відповідно до віку останньої. Прийняття дитиною програми виявляється у мінімумі відволікань та проявів небажання контакту­вати, а також у найбільш активній взаємодії.

I  програма: ласка дорослого, що виражає його доброзичливу ува­гу до дитини, посмішка, дотик і поглажування, гойдання. Дорослий бере дитину на руки, на коліна, супроводжує дії ласкавими ніжними словами, що містять схвалення дитини. Цією програмою найбільш задоволені немовлята.

II   програма: спілкування, опосередковане іграшкою або набором іграшок. Спільна дія дорослого і дитини щодо іграшок із забезпечен­ням ініціативності малюка. Для дітей раннього віку.

III   програма: вербальне спілкування. Дорослий розмовляє з дити­ною, декламує вірші, проговорює прозові тексти, уважно дивлячись на дитину. Бесіди на різноманітні теми із підтримкою і заохоченням ініціативи дітей. Для дітей дошкільного віку (3-6 р.), забезпечує най­кращий емоційний настрій та найвищу активність дітей у взаємодії.

Якщо дитина погано сприймає відповідну її вікові програму, то її комунікативна потреба знаходиться за межами вікових показників спілкування. Слід встановити випередження чи відставання розвитку комунікативних потреб і підібрати адекватну програму спілкування.