28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.

Найбільш сприятливе для розвитку особистості дітей середньо­го та старшого дошкільного віку спілкування на фоні позитивного, теплого, емоційно забарвленого ставлення вихователя до дитини (за С. Є. Кулачківською).

Позитивні результати дав експеримент, у якому вихователів на­вчали виражати емоції, а дітей адекватно їх розуміти.

В ході цього експерименту з вихователями проводилась бесіда про значення експресії у процесі спілкування, а також спеціальне на­вчання способам вираження своїх емоцій.

Формування у дітей розуміння експресивних засобів було здійсне­но методами:

а) ідентифікації різних емоцій за їх зображенням у формі портре­та, сюжетних картинок;

б) опису дітьми портрета вихователя, зображеного на малюнку;

в) передачі дитиною характерних для вихователя способів вира­ження позитивних і негативних почуттів.

У ході спілкування дорослий виразно виявляв зацікавленість ро­ботою дитини, свою прихильність до неї, заохочення її дій, викорис­товував посмішки, лагідну розмову.

ВИСНОВОК про роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого:

-                     дитина недостатньо володіє вмінням розпізнавати і розшифро­вувати експресивно-мімічні засоби спілкування, використову­вані дорослим, і потребує спеціального навчання цьому;

-                     розуміння експресивних засобів спілкування дитиною відбува­ється за умови, якщо дорослий виразно виявляє зацікавленість до роботи дитини, свою прихильність до неї, заохочення її дій, використовує посмішки, ласкаву розмову.