72.Особливості мовлення дитини раннього віку.

Засвоєння нових форм та функцій мовлення

Розвиток мовлення зумовлений ситуативно-діловою формою спілкування з дорослим, у якій спілкування опосередковане предметними діями. Формуються такі форми активного мовлення як ситуативна та описова.Особливо помітного розвитку досягають такі функції мовлення, як комунікативна, пізнавальна, узагальнююча, регулююча.

У спілкуванні дитини переважає ситуативне мовлення, що приходить на зміну жестикуляторному. Ситуативне мовлення водночас є діалогічним, утворюється з взаємопов’язаних реплік малюка й дорослого. Зміцнюється зв’язок мовлення із іншими пізнавальними процесами. У 2-3 роки дитина коментує свої дії з предметами у грі та поза нею, зароджується описове мовлення. Провідною функцією мовлення дитини виступає комунікативна, що змінюється за такими етапами:

1. Звертання до дорослого заради оволодіння предметом;

2. Прагнення привернути увагу дорослого до своїх дій з предметами;

3. Центр ситуації переноситься на володіння словом як засобом звертання до дорослого.

Узагальнююча функція мовлення розвивається у такій послідовності:

1. Дитина позначає словом групи предметів на основі зовнішніх, виразних, але не суттєвих ознак.

2. Після 2,5 років дитина відносить слово до групи схожих предметів, незалежно від деяких зовнішніх відмінностей;

3. До кінця раннього віку з’являються слова на позначення груп предметів, які цілком не співвідносяться із жодним одиничним об’єктом: кубики, цукерки, одяг.

Регулююча функція зароджується ще у немовлячому віці, а у дитини раннього віку відіграє важливу роль у засвоєнні соціального досвіду, особливо правил поведінки. Дитина спроможна виконувати складніші інструкції дорослого.

Спостерігається так зване автономне мовлення(дитина,називаючи себе у 3-й особі, сама собі дає настанови: «Костик вимиє руки» ). Дитина реагує на «можна» і «не можна» дорослого.

Перехід від засвоєння лексики до засвоєння граматики

У ранньому віці відбувається перехід від засвоєння лексики до оволодіння правилами граматики.Стрімко та стрибкоподібно збагачується лексичний запас, у ньому виникають дієслова, згодом – прикметники. Стимулює цей процес предметна діяльність дитини у співпраці із дорослим. Одразу після року активізується процес наслідування, в якому зразком виступає мовлення дорослого.

На основі читання дорослим творів дитячої літератури вдосконалюється процес слухання, який у свою чергу виступає засобом формування емоційно-вольової та пізнавальної сфер малюка. Слухання зв’язних текстів сприяє якісному переходу до засвоєння граматичної будови мовлення на 2 році життя. До 2-х років з’являються перші речення з двох (іноді більше) слів, поєднаних між собою лише змістом, а не граматично: «Коля, бах!», що означає «Коля впав». При цьому дитина називає себе у 3-й особі. Нарешті з’являються речення, де слова поєднані граматично (у дитини 2-3 років). Перший спосіб граматичного зв’язку – узгодження слів за допомогою закінчень. Згодом дитина використовує службові слова – частки, сполучники, прийменники. Починається засвоєння граматичної будови мови.