71.Поява активного мовлення.

Розвиток здатності дитини розуміти мовлення дорослого відбувається разом із формуванням передумов для появи активного мовлення. Мовний апарат дитини дозволяє їй самій породжувати перші окремі звуки та їх поєднання. Ці звуки включаються у важливе новоутворення немовлячого віку – в комплекс пожвавлення. Під час звертання дорослого з ласкавими словами дитина реагує сміхом і звуками – спочатку приголосними «кх» (гукання). У засвоєнні мовлення важливе значення відіграє накопичення досвіду спілкування між дитиною й дорослим (кумуляція). З 2-го півріччя дитина вимовляє переважно поєднання звуків склади, які поєднуються із її мімікою та жестами (лепет). До кінця 1-го року дитина не тільки звертається до дорослого, але й відповідає на його впливи за допомогою мовлення; з’являються перші слова, зрозуміти які, не враховуючи міміку, жести дитини та ситуацію практично неможливо. Перші слова, які засвоює дитина, позначають добре знайомих їй осіб та предмети: мама, баба, кіт. Їх кількість досягає 20 слів. Зв’язок між словом і предметом не стійкий, тобто дитина слабо засвоїла значення слова(словом «кіт» називає хутряну шубку). Не чітко розмежовуються предмети та дії з ними: словом «мий» дитина називає мило. Тому розуміння дорослим перших слів дитини вимагає опори на ситуацію, на сприймання предметного оточення, жестів, міміки дитини. На кінець немовлячого віку виникає фонемна стадія у розвитку мовлення дитини.

ВИСНОВКИ:

– засвоєння структури рідної мови відбувається у дитини через мовлення – спілкування за допомогою мовних засобів;

– джерелом розвитку мовлення дитини виступає її комунікативна потреба;

– протягом немовлячого віку триває підготовчий період до засвоєння активного мовлення, який завершується фонемною стадією;

– перший досвід спілкування дорослого з дитиною призводить до початку в засвоєнні пасивного мовлення – дитина починає розуміти слова дорослого та регулювати свою поведінку у відповідь на них;

– активне мовлення розвивається на основі проходження дитиною етапів гуління, гукання, лепету, жестикуляторного мовлення;

– лексичний запас дитини до кінця 1 р. становить до 20 слів, що позначають знайомих осіб та предмети.