64. Види уваги у дошкільному дитинстві.

Увага – це спрямованість і зосередженість свідомості, які передбачають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової ак- тивності індивіда. Дитина з’являється на світ із вродженими передумовами уваги, а протягом дошкільного дитинства вони зумовлюють послідовний роз-виток основних її видів, що потім становлять основу уваги дорослого.

Розвиток видів уваги в дошкільному дитинстві відбувається у таких напрямах:

• Від природної до соціально зумовленої;

• Від безпосередньої до опосередкованої;

• Від мимовільної до довільної;

• Від чуттєвої до інтелектуальної.

За походженням вирізняється природна й соціальна увага.

Природна увага – це вроджена здатність реагувати на подразники з певними властивостями. Зокрема, на ті, що відзначаються новиз- ною, досить великою силою, раптовістю появи тощо.

Соціальна увага зумовлюється впливами соціального середовища (насамперед, виховання і навчання), тому виробляється за життя ди- тини.

За характером стимулів, що викликають увагу, її поділяють на безпосередню та опосередковану.

Безпосередня увага виникає, коли подразником виступає певний об’єкт, на який вона спрямована і який відповідає актуальним інтер- есам і потребам людини. Опосередковану увагу викликають не самі по собі об’єкти, а подразники, які сигналізують про ці об’єкти (жести, слова, дорожні знаки тощо).

За участю волі увага буває мимовільна і довільна.

Мимовільна увага не пов’язана з участю волі, а довільна передбачає вольову регуляцію. Мимовільна увага не вимагає зусиль для того, щоб утримувати і протягом певного часу зосереджувати на чомусь увагу, а довільна – навпаки.

За зв’язком з психічними процесами вирізняють чуттєву й інте- лектуальну увагу. Перша переважно пов’язана з емоціями і вибірковою роботою органів чуття, а друга — із зосередженістю і спрямованістю думки, мислення.