Политические группировки и их взаимодействие
Понятие «группировка» в политике используется в трех значениях. Во-первых, это взаимодействие двух или более разнородных центров политической деятельности, на основе соглашений демонстративно общего характера. Во-вторых, взаимодействие на основе тайного сговора, тщательно скрываемого от общественности и не носящего характера формального соглашения или союза. В-третьих, это согласованные или совместные акции на основе временного (или кажущегося) совпадения их интересов. То есть, группировки делятся на демонстративные, тайные и временные. Решающим фактором является наличие общих интересов — только на их основе возможна совместная деятельность.
Без наличия действительно общих интересов, группировки в политике имеют тенденции к распаду. Однако, при определенных условиях (взаимная потребность участников друг в друге, необходимость сплотиться перед лицом общей опасности) они могут превращаться в относительно устойчивые коалиции и без позитивных общих интересов — скажем, достижения программных целей. Тогда сплачивает ситуация и негативные общие интересы — та же общая опасность, представляющая угрозу для реализации интересов. Классические примеры группировок — это предвыборные партийно-политические объединения. В них всегда понятен общий интерес как позитивного (пройти, скажем, в парламент), так и негативного свойства (не проиграть, не остаться «за бортом» политической жизни), В жизни каждой страны в любой момент можно найти примеры таких группировок, Российские выборы в Государственную Думу 1999 г. показали несколько таких объединений. К «демонстративным» можно отнести Союз правых сил, формально соединивший несколько мелких право-либеральных структур. К «тайным» — «Отечество — вся Россия». Создание группировок способствовало их успеху на выборах, однако вскоре они либо явно распались (ОВР), либо стали испытывать внутренние конфликты (СПС). Внутри Думы возникли новые группировки (особенно в период раздела постов и должностей между фракциями), которые также оказались достаточно временными. Подчеркнем, что в формировании всех перечисленных группировок в качестве консультантов участвовали и психологи, однако степень их прямого влияния в отечественной политике пока не очень существенна. Рекомендации психологов принимаются только в тех случаях, когда они совпадают с мнениями и целями лидеров группирующихся сил.
- 1. «Государ» н. Макіавеллі і індивідуальна політична свідомість.
- Власть: виды, режим. Власть как политический феномен.
- Індивід і масова поведінка.
- Історія і динаміка розвитку політичної психології.
- Колективне несвідоме в політиці.
- Колективне несвідоме і масова поведінка.
- Легітимність влади. Види легітимності.
- Лідер і група.
- Масова, групова і індивідуальна політична свідомість.
- Масові настрої в політиці. Массовые политические настроения
- Маси і масова свідомість.
- Методи політико-психологічних досліджень.
- Методи психологічного втручання в політику.
- Переговоры
- Коалиции
- Политические группировки и их взаимодействие
- Загальні типології і типи лідерства.
- Основні види і психологічні характеристики мас.
- Основні види масової агресії. Механізми дії на агресивний натовп. Массовая агрессия
- Основні об'єкти, принципи і проблеми політичної психології.
- Основні політико-психологічні типології лідерства.(14)
- Основні поняття і категорії політичної психології.
- Основні проблеми політичної психології.(17)
- Основні типи політичної культури.
- Основні функції політичного лідера.(8)
- Політика і несвідоме.
- Політика як особливий вид діяльності людей.
- Політико-психологічні характеристики еліт. Класифікація еліт.
- Способ отбора
- Род деятельности
- Место в политической системе
- Характер внутриэлитных отношений
- Степень представительности
- Політична культура. Зміст і історія поняття.(21)
- Політична психологія великих груп. Структура групової ідеології: цінності, норми і зразки поведінки.
- Політична психологія як міждисциплінарна наука.
- Політична соціалізація особистості. Особливості політичної соціалізації в суспільствах різного типу.
- 2.2. Характеристика политической социализации.
- Політичні ідеали, символи і міфи.
- Політичні установки і стереотипи. Витоки і зміст понять.
- Політична самосвідомість, його суб'єкти.
- Політична свідомість і політичне самовизначення.(32)
- Політична свідомість і самосвідомість.(32,35)
- Політична свідомість. Типології політичної свідомості.
- Політична участь: позиція громадянина.
- Предмет, завдання, методи і функції політичної психології.
- Прояви феномена агресії в політиці.
- Псевдоагрессия
- Непреднамеренная агрессия
- Игровая агрессия
- Агрессия как самоутверждение
- Оборонительная агрессия Различие между человеком и животным
- О причинах войн
- Условия снижения оборонительной агрессии
- Злокачественная агрессия: жестокость и деструктивность Кажущаяся деструктивность
- Спонтанные формы
- Исторический обзор
- Деструктивность отмщения
- Психоаналіз з. Фрейда і політична психологія початку XX століття
- [Править] История
- [Править] Основные понятия и идеи психоанализа [править] Важнейшие направления психоанализа
- [Править] Техники (и этапы анализа)
- [Править] Топографическая модель психического аппарата
- Психологічна сутність чуток і пліток в політичній реальності.
- Психологічна характеристика політичної маніпуляції.
- Психологічні особливості pr-дії політичних лідерів на електорат.
- Психологічні прийоми політичної дії.
- Психологічні чинники делегітимізації влади.
- Психологічні характеристики політичного насильства і тероризму.
- Психологія масових політичних настроїв.
- Психологія політичних конфліктів, криз і шляхи їх подолання.
- Психологія стихійних форм поведінки в політиці.
- Роль і місце великих національно-етнічних груп в політиці.
- Роль і місце великих соціальних груп в політиці.
- Сучасні підходи до феномена лідерства.
- Соціально-групова психологія і ідеологія.
- Соціально-групова свідомість. Розвиток групової свідомості.(11)
- Соціально-політичні і політико-психологічні характеристики влади.
- Стилі лідерства і психологічний клімат.
- Стихійні масові явища в політиці.
- Структура і функції влади.
- Сутність політичного конфлікту.
- Сутність політичної кризи.
- Типи і типологія малих груп в політиці.
- Рівні розвитку великих груп.
- Етапи формування малих груп в політиці.