[Править] История
Концепции, родственные психоанализу, существовали до Фрейда, но именно он первым четко сформулировал психоаналитическую теорию в Вене в конце 1890-х. Фрейд был неврологом, заинтересованным в нахождении эффективного метода лечения пациентов с невротическими и истерическими симптомами. Он пришел к пониманию существования бессознательных психических процессов, работая консультантом в детской клинике, где наблюдал, что у многих детей-афатиков отсутствуют органические причины их симптомов. Эти наблюдения были описаны Фрейдом в специальной монографии[13]. В конце 1880-х, Фрейд получает стипендию для стажировки у знаменитого невролога и сифилолога Жана-Мартина Шарко в парижской клинике Сальпетриер. В то время Шарко интересовался пациентами, чьи симптомы напоминали общий парез (нейропсихиатрическое расстройство, которое может вызываться сифилисом).
Первая теория Фрейда, рассматривающая истерические симптомы, была представлена в «Исследованиях истерии» (1895), написанных в соавторстве с венским врачом Йозефом Брейером. В ней он утверждал, что в основе истерической симптоматики находятся подавленные воспоминания о неприятных ситуациях, которые практически всегда обладают прямыми или непрямыми сексуальными ассоциациями. Примерно в то же время он пытается создать нейрофизиологическую теорию бессознательных психических механизмов, которая однако осталась незавершенной; ранние наброски этой теории были опубликованы только после его смерти[14].
Около 1900 года Фрейд пришел к заключению, что сны имеют символическое значение, и как правило очень индивидуальны. Фрейд формулирует гипотезу, что бессознательное включает в себя или является «первичным процессом», обладающим концентрированным и символическим содержанием. Напротив, «вторичный процесс» имеет дело с логическим, осознанным содержанием. Эта теория была опубликована им в 1900 году в монографии «Интерпретация снов». В 7 главе этой книги Фрейд также описывает свою раннюю «топографическую модель», в соответствии с которой неприемлемые сексуальные желания вытесняются в систему «бессознательного» из-за социальных сексуальных запретов, и это вытеснение порождает тревожность.
В СССР психоанализ пережил период бурного расцвета в начале 20 века. В 1920-х И. Д. Ермаков открыл Государственный психоаналитический институт и издал переводы работ Фрейда и Юнга. Однако с середины 1930-х психоанализ в Советском Союзе начинает подвергаться гонениям (как и психология в целом) и практически не развивался вплоть до 1990-х годов. Тем не менее, многие идеи психоанализа вошли в отечественную психологию и психотерапию (в том числе так называемые «неосознаваемые формы высшей нервной деятельности» по Узнадзе, и другие).
Последние полвека психоанализ бурно развивался. Современные теоретические разработки (например, теория объектных отношений) значительно расширили границы психоаналитического знания. Как направление медицины психоанализ активно практикуется. Однако в современной психотерапевтической практике утерял былую гегемонию и популярность (конкурируя, например, с когнитивно-поведенческой терапией). Американская психологическая ассоциация — одно из наиболее влиятельных объединений профессиональных психологов в мире — включает в себя отделение психоанализа [2]. Международная психоаналитическая ассоциация насчитывает около 12000 членов.
- 1. «Государ» н. Макіавеллі і індивідуальна політична свідомість.
- Власть: виды, режим. Власть как политический феномен.
- Індивід і масова поведінка.
- Історія і динаміка розвитку політичної психології.
- Колективне несвідоме в політиці.
- Колективне несвідоме і масова поведінка.
- Легітимність влади. Види легітимності.
- Лідер і група.
- Масова, групова і індивідуальна політична свідомість.
- Масові настрої в політиці. Массовые политические настроения
- Маси і масова свідомість.
- Методи політико-психологічних досліджень.
- Методи психологічного втручання в політику.
- Переговоры
- Коалиции
- Политические группировки и их взаимодействие
- Загальні типології і типи лідерства.
- Основні види і психологічні характеристики мас.
- Основні види масової агресії. Механізми дії на агресивний натовп. Массовая агрессия
- Основні об'єкти, принципи і проблеми політичної психології.
- Основні політико-психологічні типології лідерства.(14)
- Основні поняття і категорії політичної психології.
- Основні проблеми політичної психології.(17)
- Основні типи політичної культури.
- Основні функції політичного лідера.(8)
- Політика і несвідоме.
- Політика як особливий вид діяльності людей.
- Політико-психологічні характеристики еліт. Класифікація еліт.
- Способ отбора
- Род деятельности
- Место в политической системе
- Характер внутриэлитных отношений
- Степень представительности
- Політична культура. Зміст і історія поняття.(21)
- Політична психологія великих груп. Структура групової ідеології: цінності, норми і зразки поведінки.
- Політична психологія як міждисциплінарна наука.
- Політична соціалізація особистості. Особливості політичної соціалізації в суспільствах різного типу.
- 2.2. Характеристика политической социализации.
- Політичні ідеали, символи і міфи.
- Політичні установки і стереотипи. Витоки і зміст понять.
- Політична самосвідомість, його суб'єкти.
- Політична свідомість і політичне самовизначення.(32)
- Політична свідомість і самосвідомість.(32,35)
- Політична свідомість. Типології політичної свідомості.
- Політична участь: позиція громадянина.
- Предмет, завдання, методи і функції політичної психології.
- Прояви феномена агресії в політиці.
- Псевдоагрессия
- Непреднамеренная агрессия
- Игровая агрессия
- Агрессия как самоутверждение
- Оборонительная агрессия Различие между человеком и животным
- О причинах войн
- Условия снижения оборонительной агрессии
- Злокачественная агрессия: жестокость и деструктивность Кажущаяся деструктивность
- Спонтанные формы
- Исторический обзор
- Деструктивность отмщения
- Психоаналіз з. Фрейда і політична психологія початку XX століття
- [Править] История
- [Править] Основные понятия и идеи психоанализа [править] Важнейшие направления психоанализа
- [Править] Техники (и этапы анализа)
- [Править] Топографическая модель психического аппарата
- Психологічна сутність чуток і пліток в політичній реальності.
- Психологічна характеристика політичної маніпуляції.
- Психологічні особливості pr-дії політичних лідерів на електорат.
- Психологічні прийоми політичної дії.
- Психологічні чинники делегітимізації влади.
- Психологічні характеристики політичного насильства і тероризму.
- Психологія масових політичних настроїв.
- Психологія політичних конфліктів, криз і шляхи їх подолання.
- Психологія стихійних форм поведінки в політиці.
- Роль і місце великих національно-етнічних груп в політиці.
- Роль і місце великих соціальних груп в політиці.
- Сучасні підходи до феномена лідерства.
- Соціально-групова психологія і ідеологія.
- Соціально-групова свідомість. Розвиток групової свідомості.(11)
- Соціально-політичні і політико-психологічні характеристики влади.
- Стилі лідерства і психологічний клімат.
- Стихійні масові явища в політиці.
- Структура і функції влади.
- Сутність політичного конфлікту.
- Сутність політичної кризи.
- Типи і типологія малих груп в політиці.
- Рівні розвитку великих груп.
- Етапи формування малих груп в політиці.