Психологія масових політичних настроїв.
Массовые настроения как политико-психологический феномен в жизни общества. Концептуальные вопросы взаимосвязи массовых настроений и политического сознания, политической культуры, политического поведения и политической системы.
Определение и природа массовых настроений. Механизм возникновения массовых политических настроений — расхождение притязаний (ожиданий) масс и возможностей их реализации в реальной жизни. «Позитивные» («конструктивные») и «негативные» («деструктивные»), активные и пассивные массовые политические настроения. Основные политико-психологические характеристики массовых настроений. Динамика и основные этапы развития массовых политических настроений, факторы, определяющие степень выраженности массовых настроений в политической жизни. Массовые настроения как основа массовых политических действий. Уровни экспрессивности массовых настроений.
Субъекты массовых политических настроений. Виды, разновидности массовых политических настроений, основные подходы к их классификации. Основные функции массовых настроений: субъективное обеспечение динамики политических процессов через формирование субъектй потенциальных политических действий; инициирование и регуляция политического поведения; выработка стратегической оценки, долгосрочного отношения к политической реальности.
Возможности воздействия на массовые политические настроения. Проблема прогнозирования развития массовых политических настроений.
Массовые настроения и массовые политические движения. Массовые настроения и процессы модификации политической системы. Массовые настроения и развитие политического мышления.
Политическую психологию общества можно изучать как минимум с двух методологически разных точек зрения. Первая, делающая упор на анализе политических институтов, ставит во главу угла рассмотрение статичных политических структур и институтов власти, а также той институционализированной системы политико-психологических отношений, в которой осуществляется нормативная деятельность субъектов политики — в первую очередь, субъектов властных отношений. Вторая точка зрения, опирающаяся на анализ процессуальный, видит центр изучения в динамике политических процессов, обычно определяемых не институционализированной, во многом спонтанной активностью широких масс общества, вовлеченных в тот или иной период времени в самостоятельную политическую деятельность, детерминированную такими факторами, как собственная политическая психология и, прежде всего, собственные политические настроения масс. Первая позиция наиболее адекватна при изучении стабильных социально-политических систем с доминирующим влиянием формализованных политических институтов. Вторая — при исследовании лабильных, быстро меняющихся ситуаций с размытым влиянием институтов власти и, напротив, с доминированием трудно поддающейся управлению настроенческой политико-психологической самодеятельности масс. Ситуации второго рода обычно определяются понятиями «переходного» или «смутного» времени;
это периоды ослабления власти прежних политических институтов, их постепенного разрушения и модификации, а также появления элементов новой политической системы.
Одним из примеров такого времени может служить развитие событий в новейшей истории России. Оно отчетливо показало: для понимания происходящего уже явно недостаточно преобладавшего ранее институционального подхода. Игнорировавшийся как «публицистический» и «описательный» фактор массовых настроений становится совершенно необходимым для осмысления социально-политических процессов переходного времени.
- 1. «Государ» н. Макіавеллі і індивідуальна політична свідомість.
- Власть: виды, режим. Власть как политический феномен.
- Індивід і масова поведінка.
- Історія і динаміка розвитку політичної психології.
- Колективне несвідоме в політиці.
- Колективне несвідоме і масова поведінка.
- Легітимність влади. Види легітимності.
- Лідер і група.
- Масова, групова і індивідуальна політична свідомість.
- Масові настрої в політиці. Массовые политические настроения
- Маси і масова свідомість.
- Методи політико-психологічних досліджень.
- Методи психологічного втручання в політику.
- Переговоры
- Коалиции
- Политические группировки и их взаимодействие
- Загальні типології і типи лідерства.
- Основні види і психологічні характеристики мас.
- Основні види масової агресії. Механізми дії на агресивний натовп. Массовая агрессия
- Основні об'єкти, принципи і проблеми політичної психології.
- Основні політико-психологічні типології лідерства.(14)
- Основні поняття і категорії політичної психології.
- Основні проблеми політичної психології.(17)
- Основні типи політичної культури.
- Основні функції політичного лідера.(8)
- Політика і несвідоме.
- Політика як особливий вид діяльності людей.
- Політико-психологічні характеристики еліт. Класифікація еліт.
- Способ отбора
- Род деятельности
- Место в политической системе
- Характер внутриэлитных отношений
- Степень представительности
- Політична культура. Зміст і історія поняття.(21)
- Політична психологія великих груп. Структура групової ідеології: цінності, норми і зразки поведінки.
- Політична психологія як міждисциплінарна наука.
- Політична соціалізація особистості. Особливості політичної соціалізації в суспільствах різного типу.
- 2.2. Характеристика политической социализации.
- Політичні ідеали, символи і міфи.
- Політичні установки і стереотипи. Витоки і зміст понять.
- Політична самосвідомість, його суб'єкти.
- Політична свідомість і політичне самовизначення.(32)
- Політична свідомість і самосвідомість.(32,35)
- Політична свідомість. Типології політичної свідомості.
- Політична участь: позиція громадянина.
- Предмет, завдання, методи і функції політичної психології.
- Прояви феномена агресії в політиці.
- Псевдоагрессия
- Непреднамеренная агрессия
- Игровая агрессия
- Агрессия как самоутверждение
- Оборонительная агрессия Различие между человеком и животным
- О причинах войн
- Условия снижения оборонительной агрессии
- Злокачественная агрессия: жестокость и деструктивность Кажущаяся деструктивность
- Спонтанные формы
- Исторический обзор
- Деструктивность отмщения
- Психоаналіз з. Фрейда і політична психологія початку XX століття
- [Править] История
- [Править] Основные понятия и идеи психоанализа [править] Важнейшие направления психоанализа
- [Править] Техники (и этапы анализа)
- [Править] Топографическая модель психического аппарата
- Психологічна сутність чуток і пліток в політичній реальності.
- Психологічна характеристика політичної маніпуляції.
- Психологічні особливості pr-дії політичних лідерів на електорат.
- Психологічні прийоми політичної дії.
- Психологічні чинники делегітимізації влади.
- Психологічні характеристики політичного насильства і тероризму.
- Психологія масових політичних настроїв.
- Психологія політичних конфліктів, криз і шляхи їх подолання.
- Психологія стихійних форм поведінки в політиці.
- Роль і місце великих національно-етнічних груп в політиці.
- Роль і місце великих соціальних груп в політиці.
- Сучасні підходи до феномена лідерства.
- Соціально-групова психологія і ідеологія.
- Соціально-групова свідомість. Розвиток групової свідомості.(11)
- Соціально-політичні і політико-психологічні характеристики влади.
- Стилі лідерства і психологічний клімат.
- Стихійні масові явища в політиці.
- Структура і функції влади.
- Сутність політичного конфлікту.
- Сутність політичної кризи.
- Типи і типологія малих груп в політиці.
- Рівні розвитку великих груп.
- Етапи формування малих груп в політиці.